Європейські обмеження загрожують українській металургії
Європейські обмеження загрожують українській металургії: можлива втрата до 1,9 млн тонн експорту
Посилення європейських захисних заходів щодо імпорту сталі може завдати значних втрат українській металургії, при цьому не принісши відчутного ефекту для стабілізації ринку ЄС. Аналітик GMK Center Андрій Глущенко зазначає, що запропонований підхід до України не відповідає ні ринковій логіці, ні стратегічним цілям євроінтеграції.
Згідно з новими пропозиціями, безмитні квоти на імпорт сталі до ЄС скорочуються майже на 47%. Крім того, з липня 2026 року мито на поставки понад встановлені ліміти зросте з 25% до 50%. Для України розглядається квота обсягом лише 713 тис. тонн, що на 73% менше від фактичних поставок української металопродукції до ЄС у 2025 році.
Андрій Глущенко підкреслює: "Україна не є джерелом надлишкових потужностей чи імпортного тиску на європейський ринок. Її частка у споживанні гарячекатаного прокату в ЄС становить лише 1,9%, а сортового прокату – 1,6%".
Вплив війни на українську металургію
Аналітик також зазначає, що українська металургія вже зазнала значних втрат виробничих потужностей через повномасштабну війну. З 2013 по 2025 рік сталеплавильні потужності країни скоротилися на 81%, а кількість металургійних підприємств зменшилася вдвічі. При цьому поточне завантаження потужностей нині перевищує 90%, що фактично унеможливлює різке нарощування експорту.
За оцінками GMK Center, у разі застосування запропонованої квоти Україна може втратити до 1,9 млн тонн експорту готової сталевої продукції та близько 1,2 млрд доларів США валютної виручки щорічно. Водночас, такий крок матиме мінімальний вплив на баланс попиту та пропозиції на європейському ринку сталі.
Спільні виклики та стратегічне партнерство
Аналітик вказує, що Україна та європейські металурги наразі стикаються з однаковими викликами: високими цінами на енергоносії, зростанням імпорту з третіх країн та необхідністю фінансувати "зелений" перехід. Саме тому, на його думку, українську металургію слід розглядати як невід'ємну частину майбутнього європейського виробничого ланцюга, а не як джерело ризиків для ринку ЄС.
Представники галузі раніше вже попереджали, що нові квоти можуть посилити негативний ефект від європейського механізму CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), який вже створює додатковий тиск на український металургійний експорт. Загалом, сукупний вплив нових обмежень може призвести до скорочення виробництва, значних втрат валютної виручки та зменшення податкових надходжень до державного бюджету України.