Китайський канал Пінлу: коридор для міжнародної торгівлі Азії
Масштабний проєкт, що має на меті змінити логістику всієї Азії, вже вийшов на фінішну пряму.
Китай активно просуває будівництво каналу Пінлу – грандіозного водного шляху довжиною 134 кілометри.
Повідомляється, що цей проєкт дозволить океанським суднам заходити глибоко всередину материка, перетворюючи річкові маршрути на міжнародні морські магістралі.
Будівництво каналу, згідно з планом, має завершитися наприкінці 2026 року. На думку експертів, цей "короткий шлях" кардинально змінить спосіб, у якому товари залишають Китай.
Цього тижня проєкт подолав важливий рубіж: було відкрито міст Цзікай – одну з 27 запланованих переправ. За наявними даними, це свідчить про те, що інфраструктура вже готова приймати вантажні потоки.
Особливості каналу Пінлу
Особливістю каналу Пінлу є складна система шлюзів, яку автори проєкту порівнюють із "водним ліфтом".
"Корабельний шлюз працює як водяний ліфт для човнів. Ворота зачиняються за судном, вода підіймається або опускається всередині камери, а потім ворота відкриваються, щоб корабель міг продовжити рух на новій висоті", – пояснюється в огляді проєкту.
Такі технології необхідні, щоб подолати перепад рівня води у 65 метрів. Очікується, що новий шлях скоротить маршрути на 560 кілометрів.
Економічна вигода
Як зазначається у звітах, прогнозована економія складе понад 750 мільйонів доларів на рік завдяки меншому споживанню пального.
Екологічні проблеми
Попри економічні вигоди, проєкт викликає питання в екологів. Хоча забудовники запевняють, що створили 36 зон охорони та спеціальні рибні проходи, дослідники у журналі Water попереджають про ризики для біорізноманіття.
Наразі проєкт профінансовано на 90%, тож запуск каналу, що з’єднає Китай із Південно-Східною Азією, є лише питанням часу.
Екологічна катастрофа зроблена своїми руками
Раніше повідомлялося, що Китай десятки років висаджував величезні ліси, щоб зупинити пустелі й пилові бурі, і загалом посадив близько 78 мільярдів дерев. Але вчені з’ясували, що це мало несподіваний мінус: дерева почали "висмоктувати" занадто багато води з ґрунту.
Через це в деяких регіонах стало менше води в річках і підземних запасах. У результаті частина територій навіть почала страждати від нестачі води, хоча задум був навпаки – покращити природу.
