Нафтогаз України: чи стане черговою корпоративною кризою?
Нафтогаз України: чи стане компанія наступною корпоративною кризою?
Нафтогаз України опинився в центрі уваги через низку серйозних викликів, які можуть перетворити компанію на черговий тест для держави. Серед ключових ризиків – різке падіння прибутку, загострення конфлікту з теплокомуненерго (ТКЕ), проблеми з газовим балансом, дорогі імпортні закупівлі, концентрація ринку, непрозорі фінансові потоки та політична близькість керівництва до найвищих ешелонів влади.
Прибуток скоротився у шість разів
За підсумками 2025 року Нафтогаз зафіксував консолідований чистий прибуток у розмірі 5,83 млрд грн. Для порівняння: у 2024 році цей показник становив майже 38 млрд грн. Таким чином, прибуток компанії скоротився більш ніж у шість разів. Це перетворило найбільшого газового гравця країни на значно слабше джерело надходжень до бюджету, ніж очікувалося від стратегічного активу такого масштабу.
Питання до стратегії закупівлі газу
Окремої уваги заслуговує стратегія закупівлі газу. У лютому 2025 року Нафтогаз придбав близько 150 млн куб. м блакитного палива за ціною приблизно 28 тис. грн за тисячу кубометрів без ПДВ. Це майже вдвічі дорожче, ніж можна було б закупити газ у літній період.
«Імпорт сам по собі не був помилкою. Але якщо експерти попереджали про потребу своєчасного накопичення ресурсу, а компанія в підсумку закуповувала газ у період високих цін, то питання вже не лише до об’єктивних обставин. Питання до планування», – наголошується в аналітичному матеріалі.
Конфлікт з теплокомуненерго: хто винен?
Нафтогаз опинився в епіцентрі протистояння з підприємствами ТКЕ. Станом на кінець квітня 2026 року суди заблокували рахунки 69 теплокомуненерго через борги за газ. Про це заявив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. За його словами, такі дії унеможливлюють підготовку до опалювального сезону, а самі борги виникли через відсутність перегляду тарифів та непогашення державою різниці в тарифах.
«Формально Нафтогаз може говорити про боргову дисципліну. Але політично і безпеково це виглядає інакше. Державна компанія під час війни стягує борги способом, який здатен паралізувати роботу критичної інфраструктури громад», – зазначають автори публікації.
Кадрові призначення: репутаційні ризики
Кадрові рішення керівника Нафтогазу Сергія Корецького демонструють логіку формування власної управлінської команди. У серпні 2025 року директором з безпеки групи став Віталій Бровко, колишній співробітник Офісу генерального прокурора. У його декларації вказані значні криптовалютні активи, а видання Forbes.Ukraine називало його «рекордсменом за обсягом криптодоларів». У листопаді НАБУ підтвердило проведення слідчих дій щодо Бровка, хоча вони й не стосувалися діяльності Нафтогазу.
Це створює репутаційні ризики та вимагає чіткого пояснення кадрової політики: чому саме ця людина очолила безпековий напрямок, які перевірки доброчесності проводилися та як компанія управляє такими ризиками.
Не менш суперечливим виглядає призначення на напрямок генерації колишнього заступника міністра енергетики Миколи Колісника, який раніше працював у команді Германа Галущенка – одного з ключових фігурантів справи «Мідас».
Швидке формування власної вертикалі
«У підсумку кадрова політика Корецького виглядає не як точкове оновлення, а як швидке формування власної вертикалі. Частина ключових напрямів – правовий, HR, комерційний, безпековий, комплаєнс, стратегія, генерація та газорозподіл – або отримали нових людей із попереднього професійного середовища керівника, або пройшли через швидкі й не завжди достатньо пояснені ротації», – йдеться в аналітичному матеріалі.
