**Паливна криза в Криму: бізнес на межі колапсу**
Паливна криза в тимчасово окупованому Криму: бізнес підраховує збитки
У тимчасово окупованому Криму запровадили заборону на продаж пального. Це призвело до серйозних проблем з логістикою, постачанням товарів та роботою підприємств. Місцевий бізнес вже підраховує збитки та попереджає про неминучий колапс.
"Заборона на продаж палива означає, що всі дистриб’юторські поставки мають просто зупинитися", — каже співробітниця мережі супермаркетів. За її словами, зі складів у роздрібні точки товари розвозити нічим. "Поки що є якісь запаси на підприємствах, тому полиці відразу не спорожніють. Але це питання тижня, максимум десяти днів. Потім, думаю, почнеться масове закриття продуктових магазинів", — прогнозує вона.
Водій однієї з логістичних компаній у Сімферополі розповідає, що керівництво завчасно закупило пальне про запас. "Зараз в усіх автомобілях компанії повні баки, а в кожного водія — ще й близько 200 літрів у каністрах", — зазначає він. Однак ці резерви вистачать ненадовго. "Поки що їздимо, але вже майже всі далекі заявки зняли. Що буде завтра-післязавтра, коли соляра закінчиться, керівництво не каже", — додає водій.
Проблеми торкнулися не лише логістики. "Мій брат працює провізором в аптеці, і в нього вже сьогодні не прийняли заявку на поповнення ліків", — розповідає кримчанин. Окреме обурення викликає мовчання окупаційної влади. Замість запровадження надзвичайного стану оголошено так званий "паливний локдаун".
Юрист однієї з кримських компаній пояснює, чому Сергій Аксьонов не наважився на надзвичайний стан. "Такий крок автоматично передбачає скасування податкових відрахувань, можливість вимагати компенсацій та загалом переводить ситуацію у юридичну площину відповідальності за наслідки", — каже він. Замість цього окупаційна влада обмежилася відеозверненням без офіційних розпоряджень.
Наслідки для економіки та населення
Першими відчули наслідки паливної кризи курортна сфера та туризм. Частина відпочивальників, дізнавшись про обмеження, вирішила достроково завершити відпустки. "У мене й так було не дуже добре, а тут одразу половина гостей поїхали на залишках палива. Кажуть: швидше додому, поки не прийшли зливати бензин з баків", — розповідає власник міні-готелю в селі Малоріченське.
Власники ресторанів і кав’ярень також стикаються з проблемами. "Тепер хоч закривайся: продукти не привезеш, кухарі дістатися не можуть, та й відвідувачі до моєї кав’ярні пішки не дійдуть — вона на околиці", — скаржиться підприємець з Бахчисараю.
До роботи вже не можуть дістатися будівельники, технічні працівники та навіть медики. "Половина лікарів нашої стоматологічної клініки не вийшла на роботу — машинам просто немає на чому їхати", — розповідає власник клініки в Ялті. Пацієнти дістаються на "останніх краплях" пального, а власник хвилюється, що буде, коли закінчиться дизель у генераторі, який забезпечує роботу холодильника з ліками під час відключень.
Інженер комунального підприємства попереджає про ще серйозніші наслідки. "Немає газу — значить немає світла, бо його генерують, спалюючи газ. А коли немає світла — це означає відсутність водопостачання, каналізації, зв’язку, освітлення в операційних та багато чого іншого, без чого настає тотальний колапс систем, необхідних для нормального життя", — говорить він. За його словами, з Криму "вже треба тікати".
Електропостачання та інші проблеми
Нещодавно так званий "губернатор" окупованого Севастополя Михайло Развожаєв повідомив про перебої з електропостачанням у Криму після атак дронів. Частина півострова залишилася без світла.
Компанія "Севастопольенерго" опублікувала графіки відключень електроенергії в низці населених пунктів. Місцеві жителі повідомляли про зникнення світла в Алушті, Армянську, Красноперекопську та Джанкої.
Також з’явилася інформація про проблеми з пальним у Севастополі. Окупаційна влада була змушена скасувати видачу пального за QR-кодами на автозаправних станціях "ТЕС".
