Промисловість України: ключ до економіки навіть у війні

Промисловість — основа української економіки: чому галузь залишається ключовою навіть під час війни

Незважаючи на значні втрати виробничих потужностей через війну, українська промисловість продовжує відігравати вирішальну роль в економіці країни. Вона забезпечує левову частку валютних надходжень, формує найбільші податкові платежі до бюджету та залишається головним джерелом інвестицій. Збереження промислового потенціалу сьогодні — це не лише економічне, а й стратегічне завдання.

Податковий внесок та інвестиції

За даними Державної податкової служби, у 2025 році переробна промисловість забезпечила 17,9% усіх податкових надходжень до державного бюджету — найвищий показник серед усіх секторів економіки.

Крім того, галузь залишається найбільшим інвестором в українську економіку. Минулого року підприємства спрямували на капітальні інвестиції 259,1 млрд грн, що становить майже 39% від загального обсягу інвестицій в країні. Понад 70% цих коштів — власні ресурси компаній.

Соціальна роль промисловості

Промислові підприємства створюють високооплачувані робочі місця та забезпечують стабільні податкові надходження до місцевих бюджетів. За даними Держстату, у першому кварталі 2026 року середня заробітна плата у металургії сягала майже 33 тис. грн, що значно перевищує показники багатьох інших секторів.

Фахівці наголошують: промисловість — це не лише двигун економічного розвитку, а й важлива складова національної безпеки. Вона забезпечує валютні надходження, фінансує бюджети різних рівнів, підтримує зайнятість населення та формує ресурсну базу для післявоєнного відновлення.

Експортний потенціал та виклики війни

До повномасштабного вторгнення Україна входила до числа провідних світових виробників сталі. Українська металопродукція постачалася на десятки ринків — від Європи до Латинської Америки, а вітчизняні підприємства активно модернізували виробництво, збільшуючи випуск продукції з високою доданою вартістю.

Після втрати маріупольських комбінатів «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча виробництво сталі скоротилося майже втричі. Проте навіть за таких умов промисловість залишається одним із головних драйверів економіки.

Особливу роль галузь відіграє у формуванні експортних доходів. Якщо аграрний сектор традиційно привертає найбільшу увагу, то металургія, машинобудування та виробництво обладнання забезпечують значну частину валютної виручки. Саме експорт промислової продукції підтримує платіжний баланс країни, стабільність гривні та фінансування державних видатків, зокрема оборонних.

Війна створила для українських виробників нові виклики. Через воєнні ризики покупці нерідко вимагають додаткових знижок на українську продукцію, закладаючи ризики можливих перебоїв із поставками. Попри це, підприємства продовжують виконувати контракти навіть в умовах атак на енергетичну інфраструктуру та складної логістики.

Нові регуляторні бар’єри

Окремим викликом для галузі став запуск у Європейському Союзі механізму транскордонного вуглецевого коригування CBAM. Нові правила передбачають додаткові витрати для експортерів сталі, чавуну, цементу та іншої енергоємної продукції.

За оцінками GMK Center, потенційні втрати українських експортерів від дії CBAM у 2026–2030 роках можуть сягнути $4,7 млрд, а бюджети різних рівнів ризикують недоотримати близько $1,3 млрд.

Податкові надходження та ризики

За останні п’ять років найбільші металургійні підприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн (близько $6,2 млрд). За підсумками 2024 року чотири металургійні компанії забезпечили 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Однак зростання тарифів державних монополій та вантажного тарифу «Укрзалізниці» може призвести до закриття підприємств, що загрожує втратою цього джерела доходів для бюджету.

Збереження промислового потенціалу України дедалі більше розглядається як одна з ключових умов економічної стійкості держави в умовах війни та майбутньої відбудови.