Росія атакує залізницю України: економічна війна
Чому Росія атакує українську залізницю: економічна та психологічна війна
З початку повномасштабного вторгнення залізниця стала критично важливою для функціонування української економіки. Нині Росія робить усе, щоб зруйнувати цей життєво важливий ланцюг, атакуючи не лише вантажні потяги, а й пасажирські перевезення.
Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснює: якщо взимку головною ціллю окупантів була енергетика, то тепер акцент змістився на залізничну інфраструктуру. Це не випадковість, а чітка стратегія.
Залізниця як основа українського експорту
Через закритий повітряний простір Україна не може використовувати авіацію для перевезення товарів. Тому левова частка експорту прямує залізницею до кордонів із країнами ЄС, а також до портів Великої Одеси та Дунайських портів. Далі продукція транспортується альтернативними морськими маршрутами через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини до Босфору, а звідти — на світові ринки.
"Фактично, щоб постачання товарів працювало, потрібна залізниця", — наголошує експерт.
Після обвалу у 2022 році українська економіка змогла адаптуватися та демонструвала стабільні результати у 2023–2025 роках. Щоб зірвати цей процес, Росія посилила атаки на логістичні шляхи.
Які товари найбільше залежать від залізниці?
- Зернові культури та соняшникова олія. Україна залишається світовим лідером з експорту соняшникової олії — у 2025 році на неї припадало близько третини світового ринку. Експорт цієї продукції приносить країні мільярдні доходи.
- Метали та руда. Це ще одна важлива стаття українського експорту, яка транспортується залізницею.
"Коли Росія бачить, що Україна є світовим лідером з виробництва соняшникової олії, у неї виникає велике бажання закрити нам цю можливість. Приблизно 3 мільярди доларів на рік Україна отримує від експорту цієї продукції", — зазначає Іван Ус.
Не лише економіка: психологічний тиск на населення
Атаки на залізницю мають і інший вимір — вони спрямовані на дестабілізацію повсякденного життя українців. Ворог цілеспрямовано обстрілює навіть приміські електрички, щоб посилити відчуття незахищеності.
"Перевезення людей, удари по електричках посилюють відчуття незахищеності населення. Ви не можете ані самі їздити, ані товари перевозити у своїй країні. Як ви можете укладати експортні контракти, коли не гарантуєте доставку продукції?" — каже експерт.
Якщо міжнародні партнери втратять впевненість у стабільності поставок, вони можуть переорієнтуватися на інших постачальників. Це безпосередньо впливає на конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.
"Будь-яке зменшення фізичної кількості товарів через те, що їх не можна перевозити, підвищує їхню вартість. А отже, робить українську продукцію менш конкурентоспроможною", — пояснює Ус.
Покупці завжди обирають більш прогнозовані та стабільні ринки. Якщо через військові ризики виникають сумніви щодо доставки, міжнародні компанії шукатимуть альтернативних постачальників.
"Якщо одиниця товару коштуватиме дорожче через військові ризики, наші партнери почнуть казати: 'Знаєте, ми будемо купувати не у вас, а у ваших конкурентів. Бо там є гарантія доставки, а з вашими ризиками такої гарантії ми не маємо'", — резюмує експерт.
Останні атаки на залізничну інфраструктуру
Росія продовжує посилювати удари по об’єктах "Укрзалізниці". 18 травня компанія скоригувала рух поїздів після масованого нічного обстрілу Дніпропетровщини, щоб забезпечити безпеку пасажирів.
У ніч на 14 травня ворог знову завдав цілеспрямованих ударів по залізниці. Було уражено маневровий локомотив у Харківській області, а низка поїздів затримувалася.
13 травня внаслідок масованої атаки російських БПЛА на інфраструктуру "Укрзалізниці" було пошкоджено рухомий склад та вбито двох співробітників компанії. Тоді 23 удари припали на залізничні об’єкти на заході, півночі та в центральній частині України.
