Росія конфіскує активи мільярдерів: як влада руйнує бізнес

Росія конфіскує активи мільярдерів: як антикорупційні позови руйнують бізнес-імперії

Російські мільярдери стикаються з безпрецедентним тиском з боку держави. Конфіскація активів на мільярди рублів руйнує бізнес-імперії та перерозподіляє багатство на користь лояльних до Кремля бізнес-груп. Антикорупційні позови стали потужним інструментом перерозподілу власності на користь держави, пише Bloomberg.

Як Вадим Мошкович втратив аграрну імперію

Одним із яскравих прикладів став Вадим Мошкович – підприємець, який пройшов шлях від торгівлі горілкою до перепродажу нерухомості, а згодом зосередився на сировинних ринках. Саме завдяки аграрній компанії "Русагро" він сформував своє багатство.

Усе змінилося минулого місяця, коли московський суд постановив конфіскувати 49% сімейної частки в компанії. Прокурори звинуватили Мошковича в порушенні заборони поєднувати державну службу з підприємницькою діяльністю під час роботи в Раді Федерації (2006–2014 роки), а також у зловживанні політичним становищем для незаконного збагачення.

Цей випадок не поодинокий: п’ять із двадцяти найбагатших росіян за версією Bloomberg Billionaires Index або працювали в державних структурах, або продовжують там перебувати.

Масштаби конфіскацій: рекордні цифри

Минулого року Росія конфіскувала активи на суму 1,1 трильйона рублів (близько 15,1 млрд доларів) у справах про корупцію. Це у вісім разів більше, ніж у 2023 році, і становить майже третину всіх конфіскацій, здійснених державою у 2024 році.

Більшість бізнесменів, які потрапили під приціл, раніше обіймали виборні посади в регіональних парламентах. Прокурори стверджують, що вони використовували свої повноваження для отримання вигод для власних компаній.

"Антикорупційні позови перетворилися на не просто інструмент боротьби з корупцією, а на механізм перерозподілу активів на користь держави", – зазначає Ілія Шуманов, керуючий партнер TriTrace Investigations.

Так, активи Мошковича були передані в управління афілійованій структурі державного "Россельхозбанку" вже через кілька днів після рішення суду.

Зміна правил гри: рішення Конституційного суду

Конфіскації активів за корупційними звинуваченнями активізувалися після рішення Конституційного суду Росії у 2024 році. Тоді було постановлено, що строк давності (раніше обмежений 10 роками) не застосовується до майна посадових осіб, визнаних корумпованими.

Експерти вважають, що це створює серйозні ризики для багатьох російських олігархів, які колись обіймали політичні посади. Система влади Володимира Путіна традиційно використовувала лояльних бізнесменів як інструменти впливу в регіонах, натомість надаючи їм можливості лобіювати власні інтереси.

Наприклад, Роман Абрамович сім років очолював Чукотський автономний округ, а Андрій Гур’єв, чия сім’я контролює виробника добрив "ФосАгро", був членом Ради Федерації. Поки що їх не звинувачували в порушеннях, але більшість бізнесменів, чиї активи вже націоналізували, мали слабші зв’язки з Кремлем, ніж найвпливовіші підприємці.

Мошкович і Кремль: неоднозначні стосунки

Хоча Мошкович не вважався особливо близьким до вищого керівництва, він брав участь у зустрічах із Путіним, зокрема 24 лютого 2022 року – у день початку повномасштабного вторгнення в Україну. Більшість присутніх на тій зустрічі, включно з засновником "Русагро", згодом потрапили під санкції.

Мошкович іноді критикував політику Росії та мав проблеми з владою ще до 2022 року. У березні 2025-го його заарештували у зв’язку з окремою справою про шахрайство.

Інші випадки: Костянтин Струков

Ще одним бізнесменом, який втратив свою імперію, став Костянтин Струков. Минулого року він був змушений передати активи, що охоплювали видобуток золота та сільське господарство, після антикорупційних звинувачень. Для багатьох колег це стало несподіванкою, адже 67-річного бізнесмена вважали лояльним до влади протягом усієї кар’єри.

Струков є членом партії "Єдина Росія" і понад двадцять років працював у парламенті Челябінської області, де діяла його головна компанія – золотодобувна "Южуралзолото".

"Кремль підтримує систему, де лояльність інсайдерів забезпечується поєднанням заохочень і покарань", – пояснює Марія Снєгова, наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень (Вашингтон).

Страхи бізнесу та лобіювання змін

Побоювання щодо конфіскації активів посилилися після початку повномасштабної війни в Україні. Російські мільярдери активізували лобістські зусилля, намагаючись переконати Кремль встановити чіткі строки давності для перегляду приватизаційних угод 1990–2000-х років.

У травні Державна дума ухвалила законопроєкт, який встановлює 10-річний строк позовної давності для таких справ. Однак цей ліміт не поширюється на антикорупційні позови проти чинних і колишніх посадовців, залишаючи багатьох олігархів у зоні ризику.

Деякі бізнесмени намагаються уникнути проблем, добровільно жертвуючи кошти. Наприклад, сенатор Сулейман Керімов запропонував перерахувати 100 мільярдів рублів (1,4 млрд доларів) до державного бюджету під час закритої зустрічі з Путіним у березні.

Проблеми з продажем конфіскованих активів

Росія, яка стикається з величезними витратами через війну, має труднощі з продажем конфіскованих активів. Аукціони часто зриваються через відсутність покупців. У травні держава двічі не змогла продати близько 67% частки в "Южуралзолото" та афілійованих компаніях, які раніше належали Струкову.

Навіть московський аеропорт Домодєдово був проданий приблизно за половину початкової ціни після того, як попередній аукціон не привернув покупців.

Сьогодні заможні росіяни з тривогою спостерігають за ситуацією, побоюючись, що їхні активи можуть стати наступними на продаж.