Український мед: ціни б'ють рекорди, експорт падає

Український мед: як клімат, війна та конкуренція перетворили продукт на преміальний

Україна годує світ не лише пшеницею та кукурудзою, а й медом. Однак власні громадяни все рідше можуть дозволити собі цей продукт — через неврожаї, зростання цін та експортний бум. Медова галузь, яка колись була однією з найуспішніших в аграрному секторі, стикається з системними викликами.

Лідер експорту, який не може нагодувати своїх

Україна входить до трійки найбільших світових експортерів меду за обсягами. За даними World Integrated Trade Solution (WITS), у 2024 році країна експортувала 85,8 тисяч тонн меду на суму $166,95 млн, посівши п’яте місце за вартістю та третє — за фізичними обсягами після Китаю та Індії. Основними покупцями стали Німеччина, США та Польща.

Однак у 2025 році ситуація кардинально змінилася. Через несприятливі погодні умови — посуху 2024 року, весняні заморозки та затяжні дощі — обсяги виробництва скоротилися майже на третину. Експорт впав до 50,3 тисяч тонн, зазначає координаторка комітету захисту рослин та насіння Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Ганна Каширіна.

«Для української медової галузі 2025 рік став справжнім випробуванням. Поєднання аномальної посухи, весняних заморозків і війни призвело до скорочення збору меду приблизно на третину, що спровокувало стрибок роздрібних цін», — пояснює експертка.

Ціни на мед злетіли до історичних максимумів

За рік вартість меду в Україні зросла більш ніж удвічі. Якщо влітку 2024 року середня ціна за 100 грамів становила 21,51 грн, то в 2025-му вона сягнула 54,37 грн (+118,6%). У мережі супермаркетів АТБ зазначають, що зараз середня ціна баночки меду — 172 грн.

Ще більш стрімке зростання зафіксували в мережі Varus:

• Квітковий мед подорожчав на 75% — з 198 грн до 348 грн за кілограм;
• Загалом популярні сорти меду подорожчали на 35–75%.

Голова Асоціації «Об’єднання українських експортерів та переробників меду» Вадим Паньковський називає нинішні ціни «неадекватними» та порівнює їх з рівнем початку 2000-х. За його словами, на зростання вплинули не лише неврожаї в Україні, а й скорочення виробництва в Європі та інших країнах.

Європа «гойдає» український мед

Попри падіння експорту майже на 40%, Україна залишається ключовим постачальником меду до ЄС, куди спрямовується понад 70% продукції. Однак доступ на європейський ринок ускладнюють постійні зміни торгових умов.

«У червні 2025 року ЄС активував «екстрене гальмування» через перевищення квот, запровадивши мито у 17,3%. Проте з жовтня 2025 року безмитну квоту збільшили вшестеро — з 6 тисяч тонн до 35 тисяч тонн. Через дефіцит сировини скористатися цією можливістю виробники зможуть лише в сезоні 2026 року», — пояснює Каширіна.

Експорт до США, який у 2024 році був другим за обсягами, у 2025-му скоротився на 75%. За словами Паньковського, американський ринок повністю задовольняє Аргентина, а Україна втрачає конкурентоспроможність навіть у Європі.

«Наші головні конкуренти — Аргентина, В’єтнам та Китай. Але ми пропонуємо ціни вже в рази гірші, ніж країни Балтії, Румунія чи Болгарія. Україна перестає бути цікавою», — попереджає експерт.

Хаотичний ринок без статистики

Однією з головних проблем галузі залишається відсутність достовірної статистики. Офіційні дані про виробництво меду часто не збігаються з експортними обсягами, що свідчить про тіньовий сектор та невраховані обсяги.

«Завжди було важко порахувати, скільки бджолосімей в Україні, бо не всі пасіки зареєстровані. Через це деякі роки обсяги експорту перевищували потенційне виробництво в рази», — зазначає Паньковський.

Частково проблему має вирішити запущений у лютому 2025 року сервіс «єБджільництво», який дозволяє реєструвати пасіки, фіксувати переміщення бджіл та застосування засобів захисту рослин. Це важливо не лише для статистики, а й для експорту до ЄС, де вимагають простежуваності та контролю якості продукції.

Українці їдять меду в 20 разів менше, ніж раніше

На внутрішньому ринку споживається лише 1% вітчизняного меду — решта йде на експорт. За словами Паньковського, споживання меду в Києві скоротилося більш ніж у 20 разів.

«Раніше ми возили до київських магазинів близько 10 тонн меду щотижня. Зараз — дві тони на місяць. Мед перестав бути товаром першої необхідності. На полицях — мізерні залишки, а більшість продажів відбувається на ринках у дрібних пасічників», — констатує експортер.

У мережі АТБ зазначають, що у 2025 році попит на мед навіть зріс удвічі порівняно з 2024 роком, проте у 2026-му спостерігається падіння на 20%. Аналітики пояснюють це тим, що мед перетворюється на преміальний продукт.

«Через високий світовий попит і збільшення квот на експорт до ЄС виробники надають пріоритет зовнішнім ринкам. Навіть за наявності достатньої кількості меду на внутрішньому ринку його стає менше на полицях», — каже Каширіна.

Головні виклики галузі

Українські експортери меду стикаються з низкою проблем:

• Клімат та біологія. Посухи, заморозки, град та отруєння бджіл пестицидами знижують урожайність, особливо під час першого медозбору (травень-червень).
• Війна та логістика. Ненадійні маршрути, дорожчання енергії, кредитів та лабораторних аналізів знижують рентабельність. Відключення світла ускладнюють переробку та зберігання продукції.
• Регуляторна політика ЄС. Квоти, мита та захисні заходи змінюються швидше, ніж виробники встигають адаптуватися.
• Цінова конкуренція. Україна програє країнам Південно-Східної Азії та Південної Америки за ціною та стабільністю постачання.

«Ціна баночки меду складається з вартості сировини та тари. З 2024 до 2025 року ціна сировини зросла втричі, що й визначило стрибок роздрібних цін», — пояснює Паньковський.

Прогнози: ціни зростатимуть, експорт залишиться пріоритетом

На початку літа 2025 року мед на продуктових ярмарках Києва практично відсутній. Пасічники пояснюють це тим, що минулорічні запаси вже реалізовані, а новий медозбір тільки розпочинається.

«Перехідні залишки з минулого сезону мінімальні. Зазвичай їх було 10–20 тисяч тонн, але цього року все реалізували ще до нового врожаю», — каже Паньковський.

У АТБ прогнозують подальше зростання цін:

• Акацієвий мед — близько 400 грн за кілограм;
• Липовий мед — ціни зростатимуть;
• Різнотрав’я — стабільні ціни за умови хорошого врожаю.

Повну картину галузі можна буде скласти вже в серпні, коли завершиться основний медозбір. Поки що залишається констатувати: Україна має значний потенціал у бджільництві, але хаотичність ринку та зовнішні виклики перетворюють мед на продукт, який все рідше потрапляє на стіл українців.