БЕБ: низька ефективність, сумнівні витрати, втрати бюджету
Бюро економічної безпеки: Низька ефективність та суперечливі витрати на тлі очікувань уряду
Протягом восьми місяців роботи під керівництвом Олександра Цивінського, Бюро економічної безпеки (БЕБ) не відзначилося гучними операціями чи значними результатами у детінізації економіки. Ця ситуація викликає занепокоєння, адже уряд передбачив на поточний рік 199 мільярдів гривень спеціального резерву для сектору безпеки та оборони, кошти для якого мають надійти саме внаслідок ефективної боротьби з тіньовою економікою.
Незважаючи на великі сподівання уряду та бізнесу, ефективність БЕБ залишається низькою. Керівництво Бюро звітує не про конкретні досягнення у детінізації, а про зростання рівня легальних продажів у певних сферах. Наприклад, згадуються збільшення легальних продажів пального у жовтні-грудні 2025 року (що збіглося з початком блекаутів) або побутової техніки (під час "чорної п'ятниці" та новорічних свят).
Витрати БЕБ: від зростання зарплат до "представницьких" потреб
Олександр Цивінський та його команда виправдовують відсутність результатів недостатнім фінансуванням. Однак, аналіз витрат Бюро показує іншу картину: замість раціонального використання бюджету, кошти спрямовуються на збільшення зарплат керівному складу та представницькі потреби.
- Нещодавно БЕБ придбало атласних хусток та екосумок на чверть мільйона гривень.
- Ще 295 тисяч гривень планується витратити на оновлення візуальної айдентики та брендбуку.
Водночас, заробітні плати керівництва органу значно зросли, коливаючись у межах 120-165 тисяч гривень. Зокрема:
- Перший заступник Олександра Цивінського у грудні отримав 166 тис. грн.
- Інший заступник – 156 тис. грн.
- Керівник Департаменту організаційного забезпечення діяльності – 151 тис. грн.
- Керівник Управління оперативної підтримки – 146 тис. грн.
Виклики та наслідки неефективності
У самому Бюро зазначають, що значна частина коштів витрачається на судові витрати та позови від колишніх співробітників. БЕБ також попереджає про "підвищені фінансові ризики нестачі фінансування БЕБ протягом 2026 року", що, на їхню думку, може призвести до повного колапсу у функціонуванні вже у вересні-жовтні цього року.
Попри ці заяви, уряд розраховує на 199 мільярдів гривень спеціального резерву, які мають надійти саме внаслідок детінізації економіки – основного завдання БЕБ. Проте наразі ефективність органу залишається вкрай низькою, що призводить до мільярдних втрат бюджету від нелегальних ринків.
Для впливу на ситуацію парламент планує найближчим часом заслухати керівництво БЕБ. Міжнародний валютний фонд також очікує на ліквідацію податкових схем, боротьба з якими безпосередньо залежить від ефективності роботи Бюро.
