Близькосхідний конфлікт: трильйонні втрати для світу

Близькосхідний конфлікт: США та світ стикаються з трильйонними економічними наслідками

Протистояння на Близькому Сході, зокрема конфлікт між США та Іраном, завдає значного економічного удару не лише по гаманцях американських платників податків, але й особливо боляче б'є по країнах Глобального Півдня. Про це пише видання Foreign Policy.

Економічний вплив на Сполучені Штати

Конфлікт між Вашингтоном і Тегераном вже позначився на американській економіці. Ціни на паливо в США зросли більш ніж на третину, а економісти прогнозують прискорення інфляції та уповільнення загального економічного зростання.

Водночас, зазначає видання, в США спостерігається відносно невелика кількість протестів проти цієї війни. Частково це пояснюється тим, що значна частина американців недостатньо уважно стежить за конфліктом. Крім того, Сполучені Штати увійшли в цю кризу, маючи кілька серйозних переваг:

• Країна стала найбільшим у світі виробником нафти та природного газу, що забезпечує певну енергетичну незалежність.
• Фондовий ринок підтримується бумом у сфері штучного інтелекту.
• Американський долар залишається сильною світовою валютою.

Руйнівні наслідки для Глобального Півдня

Для більшості інших країн світу ситуація виглядає значно гіршою. Оскільки переважна більшість держав є імпортерами енергоносіїв, різкі стрибки цін на нафту та газ б'ють по них набагато сильніше. Опитування, проведене в шести країнах Глобального Півдня, показало, що сім із десяти респондентів висловили серйозне занепокоєння через зростання вартості життя.

Приклади кризових заходів у країнах Азії:

• Пакистан: Країна, що імпортує 80% енергоносіїв із Перської затоки, вже відчула наслідки. Після рекордного зростання цін на бензин і дизель влада запровадила чотириденний робочий тиждень для державних установ, перевела половину федеральних службовців на дистанційну роботу, закрила школи на два тижні, а міністрів попросили відмовитися від зарплат на два місяці. Ісламабад був змушений звернутися по фінансову допомогу до Саудівської Аравії у розмірі 3 млрд доларів, оскільки країна стикається з труднощами у виплаті боргів та виконанні зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом (МВФ).
• Бангладеш: Як імпортер 95% енергії, Бангладеш запровадив обмеження на продаж пального, закрив університети та раніше закриває торгові центри. Ціни на побутовий газ зросли майже вдвічі з початку конфлікту.
• Шрі-Ланка: Також перейшла на чотириденний робочий тиждень.
• Непал: Транспортні страйки вже призвели до зростання цін на рис та овочі.
• Бутан: Навіть у "найщасливішій країні світу" утворилися черги на АЗС.
• Індія: Попри більший запас міцності, Індія також постраждала. Хоча влада знизила податки на пальне для стримування цін, 1,4 мільярда жителів країни все одно глибоко відчули наслідки конфлікту. Дефіцит енергоносіїв змусив ресторани по всій країні уповільнити роботу, а індекс фондового ринку країни втратив 8%. Крім того, Індія імпортує чверть добрив з Близького Сходу, що створює серйозні ризики для продовольчої безпеки.

Схожа ситуація спостерігається і в решті Азії:

• Філіппіни оголосили надзвичайний стан у сфері енергетики.
• Таїланд перевів держслужбовців на дистанційну роботу та закликав економити електроенергію.
• В'єтнам скорочує авіамаршрути через зростання вартості авіапального.

Вплив на заможні економіки Європи

Навіть більш заможні економіки не застраховані від наслідків конфлікту. Канцлер Німеччини вже оголосив пакет субсидій на пальне на суму 1,9 мільярда доларів, попереджаючи про довготривалий ефект. Європейський центральний банк переглянув прогноз інфляції та знизив очікування зростання економіки єврозони.

Foreign Policy нагадує, що Європа досі не оговталася від енергетичного шоку після вторгнення Росії в Україну, а тепер отримує новий удар у вигляді зростання ціни на газ у регіоні на понад 70%.

Глобальний економічний прогноз та вартість для США

Міжнародний валютний фонд (МВФ) вже допускає сценарій, за якого світове економічне зростання впаде до 2%. За даними фонду, з 1980 року таке траплялося лише чотири рази, що підкреслює серйозність поточної ситуації.

За оцінкою економістки Гарвардського університету Лінди Білмес, поточний конфлікт на Близькому Сході може коштувати американським платникам податків 1 трильйон доларів. При цьому Білий дім вже запросив 1,5 трильйона доларів оборонного бюджету на наступний рік, що становить збільшення бюджету на 40%.