Депозити в Україні: чи вигідно зберігати гроші зараз

Депозити залишаються одним із найпопулярніших способів збереження заощаджень. Проте їхня реальна вигода залежить не лише від відсоткових ставок, а й від податків, інфляції та умов, запропонованих банком. УНІАН дослідив, наскільки доцільно розміщувати кошти у фінансових установах за нинішніх економічних умов.

В умовах воєнного стану та економічної нестабільності українці активно використовують банківські депозити як базовий інструмент для збереження коштів. Цьому сприяє доступність і зрозумілість цього інструменту, широкий вибір банків та їхніх програм, а також 100% гарантія повернення вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на період дії воєнного стану.

За даними Національного банку України, станом на лютий обсяг депозитів населення в банках перевищив 1,4 трильйона гривень. Цей показник зріс на 18% за рік, що свідчить про високу довіру українців до цього способу заощаджень. Водночас частина вкладників розглядає й альтернативи, такі як купівля валюти та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Вкладення громадян в ОВДП у березні сягнули історичного максимуму – 131,6 мільярда гривень, за інформацією Міністерства фінансів.

У таких умовах ключовим стає не просто рішення покласти гроші на депозит, а й правильний вибір: валюти та строку вкладення, банку, а також умов розміщення. Від цього безпосередньо залежить, чи вдасться не лише зберегти, а й частково примножити заощадження.

УНІАН проаналізував, які відсоткові ставки за депозитами пропонують банки сьогодні та наскільки вигідно вкладати кошти за поточних економічних реалій.

Скільки платять банки сьогодні

Перший критерій, на який звертають увагу потенційні вкладники, – це відсоткові ставки за депозитами. Адже саме від них залежить, чи вигідно зберігати кошти в банку, враховуючи зменшення купівельної спроможності через інфляцію, податки, що "з’їдають" частину процентного доходу, та потенційну девальвацію національної валюти (для гривневих вкладів).

Ставки за депозитами формуються на основі кількох ключових параметрів:

• Строк розміщення: довші депозити зазвичай передбачають вищу дохідність.
• Валюта вкладу: найвищі відсотки традиційно пропонують за гривневими вкладами, що пов’язано з вищою інфляцією та ризиками порівняно з валютними інструментами.
• Умови доступу до коштів: можливість дострокового зняття грошей, як правило, знижує ставку.

Рівень ставок також суттєво відрізняється залежно від банку. Найбільші та найпопулярніші установи зазвичай пропонують нижчу дохідність, оскільки мають стабільний приплив клієнтів і не потребують додатково стимулювати вкладників високими відсотками. Натомість менші банки змушені конкурувати за ресурси, пропонуючи привабливіші умови, що частково відображає і вищу оцінку ризику з боку клієнтів.

За даними порталу "Мінфін", наразі українські банки пропонують найвищі ставки за 6-місячними гривневими вкладами – в середньому 13,41%. Далі йдуть 9-місячні (13,15%), річні (12,97%) та 3-місячні (12,68%). Максимальні ж ставки в деяких банках можуть перевищувати 17%.

Цікаво, що найвищі ставки не завжди пропонуються за найдовшими вкладами. Депозити на 6-9 місяців можуть бути вигіднішими за річні. Це може пояснюватися очікуваннями банків щодо можливого зниження облікової ставки НБУ, через що фінустанови не поспішають фіксувати високі відсотки на тривалий період.

Що стосується валютних вкладів, то процентні ставки за ними майже нульові: за доларовими депозитами вони коливаються близько 1%, а за євровими – 0,4-0,6%. Тому валютні депозити зберігають свою вагу здебільшого як інструмент захисту заощаджень, будучи менш чутливими до інфляції та девальвації гривні.

За словами директорки з маркетингу Unex Bank Аліни Компанець, гривневі депозити залишаються найпопулярнішими в Україні. Валютні вклади мають суттєво нижчу дохідність і частіше розглядаються не як інструмент заробітку, а як спосіб збереження коштів в іноземній валюті. "Відповідно, для більшості клієнтів основним вибором для розміщення заощаджень і надалі залишається національна валюта", – зазначила вона в коментарі УНІАН.

Вигода під питанням: рахуємо реальний дохід

Заявлена банками відсоткова ставка не завжди відображає реальну дохідність депозиту, адже на кінцевий результат впливають податки, інфляція та умови розміщення коштів.

Розміщення заощаджень на банківських вкладах забезпечує грошам безпеку (зберігати значні суми вдома ризиковано, особливо в умовах війни). Проте суттєву роль відіграє й вигідність цього фінансового інструменту. В Україні для збереження та можливого примноження коштів люди здебільшого обирають між іноземною валютою, депозитами та ОВДП. Тому важливо зважати на вигідність обраного інструменту та його відповідність власним цілям.

Фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків розповів УНІАН, що наразі ставки за гривневими депозитами не перевищують 17%, при цьому великі банки пропонують суттєво нижчу дохідність. Значення індексу ставок за депозитами фізичних осіб (UIRD) у гривні на 12 місяців становить 13,71%.

"З урахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору реальна дохідність вкладів складе близько 10,97% (залежно від конкретних умов). Це все ще перевищує більшість прогнозів щодо інфляції та девальвації", – сказав він.

Однак, за словами аналітика, існує значний ризик прискорення темпів зростання цін через подорожчання пального, спричинене війною в Ірані. "У цьому контексті ОВДП виглядають привабливіше, оскільки дохід за ними не підлягає оподаткуванню ПДФО та військовим збором, що дозволяє отримати вищу чисту дохідність порівняно з банківськими депозитами", – зауважив Демків.

Аліна Компанець з Unex Bank стверджує, що за нинішніх умов депозити виглядають досить непоганим засобом збереження грошей. "За даними НБУ, ставки в різних банках за строковими депозитами в національній валюті переважно становлять 10-15%, тоді як прогноз інфляції на 2026 рік – 7,5%. Ставка до 17% у гривні є дуже привабливою, бо дає помітний запас над інфляцією, адже навіть після оподаткування дохідність залишається відчутною", – каже експертка.

За її словами, реальна дохідність депозиту з максимальною ставкою 17%, яку пропонують деякі банки, після сплати податків та з урахуванням інфляції становитиме близько 5,2% до річної капіталізації. Компанець зазначила, що депозити все ще є одним із найзрозуміліших і найпередбачуваніших інструментів для збереження купівельної спроможності коштів українців.

Приклад розрахунку реального доходу

Для наочності розглянемо дохідність депозиту в найбільшому "ПриватБанку". Важливо зазначити, що можливість дострокового закриття вкладу майже вдвічі знижує його дохідність.

При розміщенні 100 тисяч гривень на рік без можливості дострокового зняття, ставка становить 13% річних. Капіталізація відсотків (коли вони не виплачуються щомісячно на картку, а залишаються на вкладі) збільшує дохідність вкладу.

• За таких умов дохід від депозиту за рік складе 13 613,32 грн.
• На цей дохід буде нараховано податок на доходи фізосіб та військовий збір – сумарно 23%.
• Таким чином, "чистими" вкладник отримає 10 482,26 грн.
• Якщо ж обрати сплату відсотків на картку, щомісяця можна отримувати 834 гривні.

При цьому не слід забувати про інфляцію, яка за рік дещо знизить купівельну спроможність отриманої суми депозиту та, відповідно, доходу. За прогнозом НБУ, інфляція за 2026 рік може скласти 7,5%. Таким чином, вкладені 100 тисяч гривень "подешевшають" на 7500 грн. Якщо відняти цю суму від порахованого чистого доходу, реальний прибуток складе 2 982,26 грн. Тобто істотно заробити на вкладі не вдасться, але якщо розглядати його як захист заощаджень від знецінення, то можна отримати ще й невеликий бонус.

Як не помилитися з депозитом

Якщо ви вирішили розмістити заощадження на депозиті, варто підійти до цього рішення з урахуванням кількох ключових параметрів. Різниця між пропозиціями банків полягає не лише у рівні відсоткових ставок, а й в умовах доступу до коштів, строках розміщення та валюті вкладу. Саме ці фактори визначають підсумкову дохідність і зручність користування депозитом, тому перед відкриттям варто зважити всі нюанси.

Аліна Компанець радить перед розміщенням коштів визначити мету заощадження:

• Якщо головна задача – захист від інфляції, то є сенс дивитися на максимальну ставку на ринку.
• Якщо гроші можуть знадобитися пізніше – важливішим стає строк та можливість автопролонгації.
• Якщо клієнт збирає на конкретну ціль, йому варто звертати увагу на можливість поповнення депозиту.
• Також важливий параметр – коли клієнт хоче отримувати відсотки за вкладом: щомісяця, в кінці строку або авансом.

"Але не вигодою єдиною. Важливо дбати про безпеку грошей. Варто звернути увагу, чи є банк членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Це важливо, адже означає, що банк забезпечує захист вкладів, включаючи відсотки та кошти на карткових рахунках", – наголосила вона.

Експертка нагадала, що на час дії воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення гарантується повернення 100% від суми вкладу. Також варто придивитися, чи входить банк до Рейтингу надійності банківських депозитів рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" та який рівень має у ньому.

Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов рекомендує звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6-9 місяців та на 1 рік. За його твердженням, саме такі депозити дадуть змогу громадянам отримати оптимальний дохід, що суттєво перекриватиме інфляційні прогнози.

"За попередніми оцінками, гривневі вклади не лише будуть здатні проіндексувати заощадження громадян, а й дадуть можливість отримати пасивний прибуток на рівні 3-4%", – каже Мамедов.

Чи чекати на зміну ставок

Точно спрогнозувати подальшу динаміку процентних ставок важко. Проте варто знати, що при їх визначенні головним орієнтиром для банків залишається облікова ставка НБУ – базова "ціна грошей" в економіці. Саме через неї регулятор задає загальний напрямок вартості ресурсів:

• Коли облікова ставка зростає, зростає дохідність інструментів НБУ, і банки підвищують відсотки за депозитами, конкуруючи за вкладників.
• Відповідно, у разі зниження облікової ставки проценти за депозитами поступово йдуть вниз.

Крім цього, на рівень депозитних ставок впливають інфляція та очікування щодо неї, адже вкладники прагнуть зберегти купівельну спроможність своїх заощаджень. Важливу роль відіграє і потреба банків у ресурсах: якщо кредитування активізується, вони можуть підвищувати ставки, щоб залучити більше коштів.

Таким чином, динаміка ставок за депозитами значною мірою визначається рішеннями НБУ. Відтак у періоди пом’якшення монетарної політики варто очікувати плавного зниження ставок, тоді як у разі її посилення банки можуть переглядати пропозиції в бік підвищення.

Облікова ставка з березня 2025 року перебувала на рівні 15,5%, на початку ж лютого 2026-го Нацбанк знизив її до 15%.

Голова правління "Глобус Банку" Сергій Мамедов не виключає, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може збільшити облікову ставку до 16%. З початку березня через суттєве подорожчання пального інфляційний тиск значно посилився: упродовж березня бензин А-95 подорожчав приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне зросло в ціні більш ніж на 36%. Тому, на думку банкіра, підвищення облікової ставки може не лише стримати ціновий тиск, а й стати вагомим запобіжником подальшої девальвації гривні.

"Банки й надалі орієнтуватимуться на рівень облікової ставки, яка фактично формує вартість грошей на ринку. Водночас стратегічно Нацбанк, імовірно, шукатиме баланс між розвитком депозитів, що зменшує тиск на валютний ринок, і потребою підтримувати кредитування економіки", – сказав він.

За словами Мамедова, потенційне збільшення облікової ставки до 16% позначиться і на ставці за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме вона стане одним із головних орієнтирів для формування депозитної політики комерційних банків.

Очікується, що середні ставки, залежно від терміну розміщення коштів, можуть зрости до 14,5-15,5%, а максимальні пропозиції можуть перетнути позначку у 17% річних.

Проте точна доля ключової ставки буде відома вже 30 квітня після засідання Правління НБУ з питань монетарної політики.

Попри відносно помірну реальну дохідність, банківські депозити залишаються базовим інструментом для тих, хто прагне передбачуваності та мінімальних ризиків. У нинішніх умовах вони радше виконують функцію захисту коштів від знецінення, ніж інструменту для суттєвого заробітку.

Водночас конкуренція між депозитами, ОВДП та валютними заощадженнями змушує вкладників уважніше ставитися до вибору фінансового інструменту. І в підсумку найбільш раціональним підходом може бути диверсифікація заощаджень.