Фінансові шахрайства в Україні 2025: збитки та схеми
Фінансові шахрайства в Україні: збитки зросли на 25%, а середня сума однієї операції – на 30%
Фінансові шахрайства стають дедалі технологічнішими, швидшими та персоналізованішими. За даними "Глобус банку", у 2025 році збитки від незаконних дій та шахрайських операцій з платіжними картками зросли майже на чверть – до 1,4 мільярда гривень.
Заступниця голови правління банку Анна Довгальська повідомила, що середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% – з 4 247 гривень у 2024 році до 5 536 гривень у 2025-му. При цьому 83% усіх шахрайських операцій відбувалися через інтернет, а 90% загальних збитків були спричинені соціальною інженерією.
Найпоширеніші схеми шахрайств
Соціальна інженерія залишається наймасовішою загрозою. Зловмисники часто видають себе за працівників банку, мобільного оператора, державної установи, благодійної організації або навіть знайомих. Їхня мета – змусити жертву розкрити конфіденційні дані або підтвердити фінансову операцію.
Типовими випадками є нав’язливі дзвінки нібито від "служби безпеки банку" з повідомленнями про підозрілу операцію, блокування рахунку чи необхідність "захистити кошти". Шахраї створюють атмосферу тривоги, змушуючи людину діяти поспіхом, що блокує критичне мислення. Це дозволяє зловмисникам отримати реквізити картки, CVV-код, логін до онлайн-банкінгу або одноразовий пароль.
Фішинг – друга за поширеністю схема. Йдеться про підроблені сайти банків, державних програм, служб доставки, благодійних фондів чи маркетплейсів. Жертва переходить за посиланням і вводить дані картки, після чого шахраї отримують доступ до коштів або онлайн-банкінгу.
Фейкові онлайн-підписки та магазини також набирають обертів. Користувачам пропонують товари за надзвичайно низькими цінами, "акційні" підписки, розіграші чи пробні періоди. Насправді такі сайти часто відкривають регулярне списання коштів. Вони можуть виглядати професійно, мати логотипи відомих брендів, відгуки та навіть імітацію служби підтримки.
Фейкові збори та маніпуляції на тему війни – ще одна поширена схема. Зловмисники створюють сторінки зборів "на ЗСУ", "на лікування" чи "гуманітарну допомогу", підробляють документи, чеки та навіть використовують діпфейк-відео або згенеровані ШІ зображення.
P2P-шахрайство (перекази з картки на картку) також залишається актуальним. Воно маскується під продажі в інтернеті, "OLX-доставку", передоплату за товари, бронювання житла чи оплату вигаданих послуг.
Як захиститися від фінансових шахрайств
Анна Довгальська радить дотримуватися базового "алгоритму безпеки". Головне правило – не поспішати. Будь-яке повідомлення або дзвінок, що вимагає негайних дій з грошима, карткою, кодами чи паролями, слід сприймати як потенційно ризикове.
- Ніколи не повідомляйте CVV-код, термін дії картки, PIN-код, логін і пароль до інтернет-банкінгу, одноразові паролі з SMS або push-повідомлень, коди мобільного оператора чи дані для входу в застосунки.
- Не вводьте дані картки на сумнівних сайтах, навіть якщо сторінка виглядає професійно. Перевіряйте доменну адресу та користуйтеся лише офіційними застосунками з App Store або Google Play.
- Якщо отримали дзвінок нібито з банку, завершіть розмову та передзвоніть за номером, вказаним на офіційному сайті або картці.
- Якщо знайомий просить терміново переказати гроші, зв’яжіться з ним іншим каналом комунікації або зателефонуйте.
Окреме правило – піддавати сумніву "терміновість". Шахраї створюють ілюзію, що рахунок заблокують, гроші зникнуть, допомогу втратять, акція завершиться чи товар "заберуть". У таких ситуаціях найкраще зупинитися, перевірити інформацію та відмовитися від імпульсивних рішень.
Також варто звертати увагу на незвичні фрази, помилки чи дивну логіку в розмові. Однак не слід покладатися лише на ці ознаки, адже за допомогою ШІ повідомлення можуть бути грамотно написані, а голос – схожим на реальний. Тому перевіряти потрібно не лише форму, а й суть: хто просить, що саме просить, чому терміново і чи можна підтвердити це незалежним способом.
Для захисту фінансового номера телефону експертка радить:
- Ідентифікувати SIM-картку у мобільного оператора.
- Не використовувати неперсоніфікований номер як фінансовий.
- Підключити додаткові сервіси захисту SIM-картки, щоб у разі втрати телефона або підозри на несанкціонований доступ мати змогу негайно заблокувати картку та інтернет-банкінг.
Важливо використовувати двофакторну автентифікацію всюди, де це можливо: у банківських застосунках, пошті, месенджерах, соціальних мережах та маркетплейсах. Це забезпечує близько 99% захисту від несанкціонованого доступу до акаунтів.
"Злочинці хочуть, щоб людина діяла швидко. Клієнт має зробити навпаки – зупинитися, перевірити, поставити під сумнів і лише потім ухвалювати рішення. У часи ШІ фінансова безпека починається саме з критичного мислення", – підсумувала Довгальська.
Останні новини про шахрайські схеми
У березні стало відомо про новий спосіб шахрайства з банкоматами, відомий як "невидима нитка".
У грудні минулого року правоохоронці розслідували діяльність злочинної організації, яка через мережу кол-центрів вимагала гроші у людей літнього віку під виглядом продажу "ліків" (БАДів). У цій справі було повідомлено про нові підозри та задокументовано вимагання на понад 1,2 мільйона гривень із застосуванням насильства.
