Канал Стамбул: Нова альтернатива протоці Босфор
Туреччина планує побудувати альтернативу протоці Босфор
Туреччина готується до реалізації одного з наймасштабніших інфраструктурних проєктів останніх десятиліть – будівництва штучного каналу завдовжки 45 кілометрів. Новий водний шлях має з’єднати Чорне та Мармурове моря, ставши альтернативою протоці Босфор. Вартість проєкту оцінюється у понад мільярд доларів, проте його реалізація викликає гострі дискусії щодо фінансування, екологічних ризиків та впливу на міжнародне судноплавство.
Проєкт під назвою "Канал Стамбул" передбачає будівництво каналу через європейську частину найбільшого міста Туреччини. За задумом влади, нова водна артерія дозволить розвантажити Босфор – одну з ключових морських транспортних артерій світу, через яку проходять судна з Росії, України, Румунії, Болгарії, Грузії та самої Туреччини.
Турецький уряд розглядає канал як стратегічну інвестицію. В Анкарі вважають, що новий маршрут знизить навантаження на вузьку природну протоку, яка проходить поблизу густонаселених районів Стамбула. Крім того, влада сподівається зменшити ризик аварій за участю великих суден і кораблів, що перевозять небезпечні вантажі.
Проєкт передбачає не лише будівництво самого каналу, а й створення портового комплексу, логістичного центру та рекреаційних зон. За планом, канал матиме довжину 45 кілометрів і глибину 20,75 метра. Офіційна вартість проєкту оцінюється у 75 мільярдів турецьких лір (понад 1 мільярд доларів США). Реалізацію планують здійснити у форматі державно-приватного партнерства.
Водночас остаточна вартість залишається предметом дискусій. Ще у 2025 році проєкт оцінювали майже у 2 мільярди доларів, а окремі міжнародні дослідження раніше називали суми від 10 до 20 мільярдів доларів залежно від масштабів супутніх робіт та моделі фінансування.
Попри урочистий старт у 2021 році та початок будівництва мосту Сазлидере, реалізація каналу просувається повільно. За даними експертів, проєкт загальмували фінансові труднощі, економічна нестабільність та суспільна критика. Водночас турецька влада заявляє про намір продовжити роботи після залучення необхідних коштів.
Особливого значення проєкт набув після початку повномасштабної російсько-української війни. Регіон Чорного моря став ще важливішим для експорту сільськогосподарської продукції, транспортування енергоносіїв та міжнародної торгівлі. На цьому тлі будь-які зміни в системі морських маршрутів привертають увагу судноплавних компаній, страховиків та інвесторів.
Суперечливість проєкту
"Канал Стамбул" залишається одним із найбільш дискусійних проєктів Туреччини. Опозиція, екологічні організації та частина місцевої влади вважають, що потенційні ризики можуть переважити вигоди.
Фахівці попереджають про можливий негативний вплив на екосистеми північної частини Стамбула, де вже реалізовано низку масштабних інфраструктурних проєктів. Вони впливають на лісові масиви та порушують природні коридори, необхідні для збереження біорізноманіття.
Окреме занепокоєння викликає можливий вплив на водний баланс між Чорним і Мармуровим морями. Експерти нагадують, що Чорне море має нижчу солоність через надходження прісної води з великих річок Східної Європи, а Босфор підтримує складну систему циркуляції між двома морями.
Спеціалісти наголошують, що відкриття нового каналу може порушити природні процеси. Зокрема, існують побоювання щодо зміни течій, насичення води киснем та її хімічного складу.
Критики проєкту також вказують на ризики для водопостачання мегаполіса. За їхніми словами, будівництво може зачепити резервуари прісної води поблизу майбутнього маршруту каналу.
Інші масштабні інфраструктурні проєкти у світі
Іспанія та Марокко розглядають можливість будівництва прямого залізничного сполучення через тунель під Гібралтарською протокою. Нове дослідження підтвердило технічну можливість реалізації цього амбітного проєкту.
Тунель завдовжки близько 42 кілометрів, з яких майже 28 кілометрів проходитимуть під водою, дозволить перевозити пасажирів і вантажі між Європою та Африкою приблизно за 30 хвилин. Вартість проєкту оцінюється щонайменше у 15 мільярдів євро, а у разі схвалення підготовчі роботи можуть розпочатися вже у 2030 році.
