Китайська мережа Цяньфань: фінансові проблеми загрожують проєкту
Китайська супутникова мережа Цяньфань: амбіції під загрозою через фінансові проблеми
Китайська супутникова мережа Цяньфань досягла позначки у 200 апаратів на орбіті. Однак за цим досягненням ховаються серйозні труднощі, які ставлять під сумнів успіх усього проєкту. Про це повідомляє South China Morning Post.
201-й супутник вирушив у космос у вівторок на борту ракети Zhuque-2E з пустелі Гобі о 16:23 за пекінським часом. Разом із ним на орбіту було виведено тестовий апарат прямого зв’язку Цяньфань DTC-01 та супутник компанії China Mobile.
Цей запуск став третім за тиждень. До нього відбулися два старти поспіль — з космодрому Тайюань та нового космодрому на острові Хайнань, кожен з яких доставив на орбіту по 18 супутників Цяньфань.
Плани та реальність: відставання від графіка
Незважаючи на прискорення темпів, ситуація залишається критичною. Коли програма стартувала у 2024 році, компанія Shanghai Spacecom Satellite Technology (SSST) обіцяла вивести на орбіту 648 супутників до кінця 2025 року. Однак тепер орієнтир скориговано — лише 324 апарати до липня, як заявив головний командувач системи Ху Хайїн.
Анонімне джерело з Центру запуску супутників Цзюцюань не залишило місця для оптимізму:
«Вони перебувають під величезним тиском. Якщо компанія не зможе прискорити графік запусків, проєкт може зірватися».
Фінансові проблеми: висока собівартість та зростаючі збитки
Окремою проблемою є собівартість супутників. За словами Ху Хайїна, кожен апарат Цяньфань коштує понад 10 мільйонів юанів (близько 1,5 мільйона доларів). Для порівняння: SpaceX виробляла супутники першого покоління Starlink приблизно за 250 тисяч доларів, а більші апарати другого покоління — близько мільйона доларів.
Щорічні збитки компанії зросли вчетверо — з 203 мільйонів юанів у 2022 році до 811 мільйонів у 2024-му. Загальні втрати за чотири роки сягнули близько 2 мільярдів юанів.
У березні SSST оголосила про нове залучення коштів у розмірі 5–6 мільярдів юанів. Це сталося після рекордного раунду фінансування у 6,7 мільярда юанів роком раніше.
Технічні перешкоди: відсутність багаторазових ракет
Системною проблемою залишається відсутність у Китаю власної багаторазової ракети, здатної конкурувати за частотою пусків із Falcon 9, на якій базується вся мережа Starlink. До того ж програма Цяньфань простояла замороженою сім місяців через конкуренцію за ракети з іншим державним проєктом — мережею GuoWang.
Росія втратила перший супутник системи «Рассвет»
Раніше повідомлялося, що Росія втратила перший супутник своєї нової системи «Рассвет», призначеної для створення аналога Starlink. Апарат згорів в атмосфері менш ніж через три місяці після запуску.
Супутник не зміг активувати двигуни після виходу на орбіту, через що поступово знижувався і 6 червня увійшов у щільні шари атмосфери. «Рассвет» розробляє приватна компанія «Бюро 1440» як російський аналог Starlink для забезпечення незалежного супутникового зв’язку.
Запуск групи супутників у березні 2026 року відбувся в умовах незвичної таємниці — ні Роскосмос, ні Міноборони РФ офіційно його не підтвердили, попри першу втрату.
