Російська економіка уповільнюється, але не на межі колапсу
Російська економіка сповільнюється, але не на межі колапсу – аналітик
Економіка Росії не перебуває на межі краху, хоча й демонструє значне уповільнення темпів зростання під тиском війни. Про це заявив економічний оглядач Адам Туз у статті для Foreign Policy.
За його словами, у 2023–2024 роках російська економіка зростала приблизно на 4% щорічно. Однак нині ситуація змінилася: у першому кварталі 2026 року очікується незначне скорочення, а за підсумками року зростання становитиме лише близько 0,4% – показник, порівнянний із Німеччиною.
«Це не економіка, яка руйнується, але це економіка, що більше не зростає такими темпами, як на початку війни», – зазначив Туз.
Експерт наголосив, що уповільнення особливо помітне на тлі високих цін на нафту, які мали б підтримувати доходи Росії. Натомість Кремль пояснює проблеми дефіцитом робочої сили, санкціями та неефективними державними витратами.
Реакція влади на економічні виклики
Російська влада намагається стабілізувати ситуацію, консолідуючи зусилля. Зокрема, уряд оприлюднив прогнози на 2029 рік, за якими економіка має повернутися до швидших темпів зростання.
«Вони утримують високі відсоткові ставки – зараз 14,5% – щоб стримати інфляцію. Це призводить до падіння інвестицій, але рубль залишається сильним. Масштабної втрати довіри до економіки поки що немає, хоча рух капіталу жорстко контролюється», – пояснив аналітик.
За його словами, нещодавно Володимир Путін провів зустріч із керівниками економічного блоку, де різко розкритикував їх за низькі темпи зростання. Водночас Туз підкреслив: «Це не колапс, а уповільнення та постійний тиск на всі сфери економіки через війну».
Дефіцит робочої сили як ключова проблема
Одним із головних факторів, що стримують економіку Росії, є гостра нестача кадрів. До війни країна покладалася на трудову міграцію з України та Центральної Азії, але тепер ситуація змінилася.
«Близько 650 тисяч людей залишили Росію у 2022 році, і більшість не повернулася. У Німеччині зараз багато російських мігрантів, які не хочуть повертатися. До цього додаються втрати на фронті та потреби війни», – зазначив експерт.
За оцінками російських економістів, дефіцит робочої сили сягає 2,3 мільйона осіб. З них 800 тисяч потрібні у виробництві, а 1,5 мільйона – у сфері послуг та будівництві.
«Це створює економіку високого тиску: всі працевлаштовані, але зарплати зростають, а центральний банк підвищує ставки, щоб стримати інфляцію. Кредити стають дефіцитом, але для працівників це означає більший вибір», – наголосив Туз.
На тлі кадрової кризи Росія шукає нові джерела дешевої робочої сили. Зокрема, у країні вже працюють близько 65 тисяч мігрантів з Індії, які займають низькооплачувані вакансії – у пакувальній промисловості чи легкому виробництві з зарплатою 600–700 доларів на місяць.
«Росія формує економіку, відірвану від глобальних потоків, але її обсяг у 3 трильйони доларів і відносно високий рівень життя залишаються привабливими для мігрантів із сусідніх країн», – підсумував аналітик.
Прогнози та наслідки для російської економіки
За даними Bloomberg, Росії бракує приблизно 1,5 мільйона працівників для відновлення балансу на ринку праці. Російський союз промисловців і підприємців прогнозує дефіцит у 3 мільйони осіб до 2030 року.
Санкції також посилюють економічні виклики. З початку повномасштабного вторгнення Росія втратила десятки мільярдів доларів. Як зазначив гендиректор організації Renew Democracy Initiative Уріель Епштейн, санкції не зруйнували російську економіку, але «прискорили довгостроковий технологічний і фінансовий спад, посилений відтоком мізків».
