Російський Центробанк: економіка РФ під тиском війни

Російському Центробанку дедалі важче стримувати економічні наслідки війни

Російська економіка, функціонуючи в умовах воєнної моделі господарювання, опинилася у "вибухонебезпечній ситуації". Будь-який значний економічний шок, як-от новий пакет санкцій проти банків чи тривале падіння цін на нафту, може спровокувати серйозну кризу. Про це повідомляє видання Frankfurter Allgemeine Zeitung, посилаючись на звіт європейських спецслужб.

Вразливість банківського сектору

Згідно з документом, найслабшою ланкою російської економіки є банківський сектор. Автори звіту стверджують, що баланси банків "штучно роздуті". Щоб залучити інвесторів попри високу ключову ставку (14,5%), фінансові установи нібито знизили стандарти оцінки ризиків. Масова видача державою субсидованих іпотечних кредитів призвела до значного зростання цін на нерухомість, створюючи ризик утворення "бульбашки" та потенційної хвилі неплатежів.

Додатковим тягарем для банків стали борги за проєктами державно-приватного партнерства в російських регіонах. Це змушує фінансові установи брати на себе збитки від малорентабельних проєктів та ризики, пов'язані з труднощами регіонів у погашенні зобов'язань.

У звіті також згадуються "приховані борги", що виникли через пільгові кредити. Ці кредити банки надавали оборонним підприємствам, які мають "колосальні фінансові потреби", під тиском Кремля. Вже у вересні минулого року кількість тривожних сигналів у банківському секторі була настільки високою, що російська влада побоювалася виникнення банківської кризи протягом наступних 12 місяців, незважаючи на спроби Центробанку утримати ситуацію під контролем.

Економічна стагнація та тиск на Центробанк

На думку авторів звіту, Росія досі зберігає "видимість динамічної економіки", яка вже не відповідає реальному стану справ. Навіть уряд РФ офіційно прогнозує щонайменше два роки стагнації та знизив прогноз економічного зростання на поточний рік до 0,4%.

Російському Центробанку дедалі важче стримувати економічні наслідки війни проти України. Додатковий тиск на регулятора чинить Володимир Путін, який публічно закликав знизити ключову ставку, посилаючись на уповільнення інфляції. Водночас представники Центробанку заявляють, що інфляційний тиск залишається високим, а можливості для пом’якшення монетарної політики обмежені через значні державні витрати.

Цього тижня російський парламент також схвалив закон, який дозволяє Міністерству фінансів залучати більше боргу, ніж передбачено бюджетом, без додаткового погодження з депутатами. Причиною цього стали дедалі вищі витрати на війну: за урядовими оцінками, лише цього року вони потребуватимуть щонайменше 24 мільярди євро додаткових видатків.

Загальний стан російської економіки

Кремль дедалі більше покладається на дорогі внутрішні запозичення для фінансування війни, оскільки міжнародні санкції значною мірою перекрили зовнішні джерела фінансування. Прогнозується, що протягом наступного десятиліття Росія виплатить щонайменше 15% ВВП у вигляді відсотків за боргом, що приблизно дорівнює сукупному обсягу державного боргу країни на сьогодні.

Економіка РФ демонструє явні ознаки структурного виснаження через війну. Зокрема, ліквідні активи Фонду національного добробуту, які перед початком повномасштабної агресії становили 6,5% ВВП, скоротилися до позначки 1,8%. Крім того, дефіцит бюджету РФ за перший квартал року вже перевищив цільовий рівень, встановлений на весь 2026 рік.