Війна Путіна обертається крахом: зруйнована економіка та мільйонні втрати РФ

Війна Путіна обертається крахом: зруйнована економіка, величезні втрати та мінімальні здобутки викликають занепокоєння навіть у Кремлі

Коли 24 лютого 2022 року лідер РФ Володимир Путін віддав наказ про повномасштабне вторгнення в Україну, він, ймовірно, не очікував, що ця війна затягнеться надовго. Однак, на тлі застою на лінії фронту, приблизно 1,3 мільйона загиблих або поранених російських військовослужбовців та зростаючого економічного тиску на пересічних росіян, конфлікт, який Путін, можливо, вважав своїм головним досягненням, тепер може обернутися для нього крахом. Про це у своїй статті для The Guardian пише Раджан Менон, старший науковий співробітник Інституту досліджень війни та миру імені Зальцмана при Колумбійському університеті.

Раніше для більшості росіян війна була чимось далеким, що відбувалося "десь там, за кордоном". Тепер же вона проникла глибоко всередину самої Росії. Українські безпілотники та ракети регулярно вражають цілі далеко від кордону, нерідко на відстані понад 1000 миль, нагадуючи про реальність конфлікту.

Економічний тиск та виклики на фронті

Війна завдала значного удару по російській економіці. Величезні потреби армії та військово-промислового комплексу у робочій силі призвели до гострого дефіциту кадрів. Хоча це сприяло низькому рівню безробіття (у березні він становив 2,2%), водночас спостерігається уповільнення економічного зростання, тиск на малий бізнес та зростання інфляції. За даними Торгово-промислової палати Росії, майже дві третини малих підприємств не отримали прибутку у першому кварталі цього року. Прогнози економічного зростання знизилися з 4,9% у 2024 році до лише 1% у 2025 році, а 2026 рік вже розпочався з невдачі: ВВП скоротився на 0,3% у річному обчисленні за перший квартал.

Ситуація не краща і на фронті. Просування російської армії цього року було мінімальним, значною мірою через те, що українські безпілотники суттєво змінили характер бойових дій. Минулого року Росія змогла окупувати лише 0,8% української території, заплативши за це ціною понад 400 000 жертв, з яких 200 000 були вбиті. Цього року темпи її просування помітно сповільнилися, і у квітні Росія вперше з осені 2023 року (після поразок під Курськом) втратила більше території, ніж захопила.

"Україна, безумовно, також зазнала значних втрат. Але ці цифри не дивні, з огляду на перевагу Росії у вогневій потужності; що примітно, так це масштаб російських втрат", – підкреслює експерт Раджан Менон.

Ознаки тривоги в Кремлі очевидні

Зростання внутрішніх та зовнішніх проблем відбивається на поведінці керівництва РФ. Охорону Володимира Путіна було посилено, а його пересування країною обмежено. Навіть його резиденція на Чорному морі у Сочі, Бочаров Ручей, була знесена та перебудована із значно посиленою охороною. На відміну від президента України Володимира Зеленського, Путін не відвідував солдатів на передовій з березня минулого року. Уряд РФ також посилив контроль над інформаційним простором, заблокувавши Facebook, Instagram, WhatsApp та YouTube. У лютому розпочалися обмеження доступу до Telegram, який використовують майже 50% росіян для новин та обміну повідомленнями, а у квітні було зроблено кроки до його повної заборони.

"Хоча доля Путіна не обов'язково вирішена, його війна зазнає невдачі, і ознаки занепокоєння на найвищому рівні занадто численні, щоб їх ігнорувати", – зазначає експерт. Він додає, що парад у Москві 9 травня, який мав би прославити військову міць Росії, натомість може виявитися реквіємом за військовими амбіціями Путіна.

Що пишуть про війну в Україні світові ЗМІ

• Видання CNN зазначає, що час перемог для Росії закінчився. Останні місяці стали для Кремля першими за довгий час, коли темпи наступу фактично зупинилися, а українські сили почали поступово відвойовувати територію.
• Водночас Financial Times (FT) вказує, що, попри складну ситуацію на фронті та в економіці, Кремль не лише не планує згортати агресію, а й має намір розширювати свої загарбницькі вимоги, виходячи далеко за межі Донбасу.