НБУ свідомо девальвує гривню: причини та наслідки

Курси долара та євро демонструють стрімке зростання, попри відсутність об'єктивних економічних причин для паніки чи різкої девальвації. Національний банк України, маючи всі необхідні ресурси для стабілізації гривні, наразі свідомо дозволяє їй падати, що викликає питання щодо справжніх мотивів регулятора.

Ключові аспекти поточної динаміки:

• Парадокс ринку: Незважаючи на позитивні економічні сигнали, курс долара продовжує дорожчати, хоча ситуація на міжбанківському ринку залишається контрольованою.
• Стратегія НБУ: Національний банк свідомо девальвує гривню, застосовуючи тактику "конструктивної невизначеності" для стримування спекулятивного попиту та дезорієнтації учасників ринку.
• Збереження резервів: Регулятор може завчасно підвищувати курс, щоб уникнути значного скорочення золотовалютних запасів у разі потенційного зменшення пропозиції валюти.
• Наповнення бюджету: Високий обмінний курс також є вигідним для конвертації міжнародної фінансової допомоги, забезпечуючи максимальне покриття державних видатків у гривні.

Дефіцит валюти: ситуація залишається контрольованою

Попри помітне зростання курсу, на міжбанківському ринку не спостерігається ознак катастрофи. За оцінками експерта Андрія Шевчишина, середній щоденний дефіцит валюти останніми днями становить близько 115 мільйонів доларів. Хоча це значна сума, ринок вже переживав складніші періоди, коли наприкінці березня цей показник сягав 170–200 мільйонів доларів.

Проте, зауважує Шевчишин, зростання курсу відбувається всупереч позитивним економічним факторам, таким як період сплати податків, коли бізнес традиційно збільшує пропозицію валюти, та позитивні зрушення щодо надходження європейської фінансової допомоги.

"Конструктивна невизначеність": стратегія Національного банку

Національний банк продовжує свідомо підтримувати стан невизначеності на валютному ринку. Як пояснює засновник та президент інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак, НБУ цілеспрямовано девальвує офіційний курс, керуючись стратегіями «конструктивної невизначеності» та «керованої гнучкості».

Експерти виділяють кілька ключових мотивів такої політики Національного банку:

Заплутати покупців. Тарас Козак вважає, що якби курс був стабільно прогнозованим, це спровокувало б масове скуповування валюти населенням та бізнесом. Тому НБУ штучно створює коливання: спочатку знижує, а потім різко підвищує курс, ефективно збиваючи спекулятивний попит та дезорієнтуючи учасників ринку.

Тиск ринку та збереження резервів. За словами Андрія Шевчишина, Національний банк може відчувати реальний тиск з боку покупців валюти або прогнозувати майбутнє скорочення її пропозиції. У такому випадку завчасне підвищення курсу дозволяє уникнути значного використання золотовалютних резервів для підтримки стабільності.

Наповнення державного бюджету. Андрій Шевчишин також вказує на зв'язок з надходженням фінансової допомоги від Європейського Союзу. Міністерство фінансів продає отриману валюту Національному банку в обмін на гривні. Чим вищий обмінний курс, тим більшу суму в гривні отримує державний бюджет з кожного траншу, що дозволяє ефективніше покривати поточні видатки держави.

Вплив виплат за ОВДП на валютний ринок

Напередодні на ринку відбулося погашення валютних державних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для інвесторів на суму 188 мільйонів євро. Андрій Шевчишин припускає, що інвестори, отримавши значну суму валюти, могли зменшити її пропозицію на міжбанківському ринку, що, своєю чергою, спровокувало зростання курсу гривні.

Водночас Тарас Козак вважає цей фактор несуттєвим для загальної динаміки ринку. Він наголошує, що уряд має достатні валютні запаси на своїх рахунках, а регулярні надходження макрофінансової допомоги від міжнародних партнерів повністю покривають потреби у погашенні державних цінних паперів.