Спадкування нерухомості: пояснює нотаріус

Навіть прямі родичі можуть не отримати спадок: нотаріус розкриває нюанси спадкування нерухомості

Питання спадкування майна в Україні часто викликає чимало суперечок та непорозумінь. Порядок отримання цінностей залежить як від законодавчих норм, так і від умов заповіту. Наталія Козаєва, нотаріус та Голова Комісії НПУ з питань інформатизації, цифрової трансформації та запобігання кіберзлочинності, у коментарі УНІАН докладно пояснила, як ділиться спадщина першої черги, хто має право на обов’язкову частку та які витрати супроводжують увесь процес.

Право спадкування: черговість та основні принципи

Експерт наголошує, що заповіт має пріоритет над законним порядком наслідування. Він дозволяє людині самостійно визначити, кому передати своє майно – це можуть бути як родичі, так і будь-які інші особи. Лише за відсутності заповіту, або якщо він охоплює не все майно, спадщина розподіляється відповідно до закону про черговість спадкування, визначену Цивільним кодексом України.

В Україні діє п’ять черг спадкування:

• Перша черга: діти спадкодавця, той із подружжя, хто його пережив, та батьки.
• Друга черга: рідні брат і сестра, баба та дід.
• Третя черга: рідні дядько та тітка.
• Четверта черга: особа, яка проживала однією сім’єю зі спадкодавцем не менше п’яти років до моменту відкриття спадщини.
• П'ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення.

Важливо розуміти, що кожна наступна черга отримує право на спадщину лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або у разі їхньої відмови від спадку. Тобто, спадкоємці другої черги (брати та сестри) можуть отримати майно лише тоді, коли на нього не претендують батьки, діти та чоловік/дружина померлого.

Обов’язкова частка у спадщині: хто має право?

Навіть наявність заповіту не завжди дозволяє повністю позбавити родичів спадщини. Існує так звана обов’язкова частка, яка захищає права певних категорій спадкоємців незалежно від змісту заповіту.

Така частка гарантується:

• малолітнім і неповнолітнім дітям;
• повнолітнім непрацездатним дітям;
• непрацездатному подружжю;
• непрацездатним батькам.

Ці особи не можуть бути повністю позбавлені спадщини, навіть якщо вони не згадані в заповіті. Обов’язкова частка становить половину того, що така особа отримала б за законом.

Наприклад: якщо існує заповіт на одну дитину, але також є непрацездатна дружина та мати з інвалідністю, вони все одно отримають частку майна. Якби заповіту не було, спадщина поділилася б між ними порівну – по 1/3 кожному. Але оскільки заповіт є, дружина і мати отримають по половині від законної частки, тобто по 1/6. Решта майна відійде дитині, зазначеній у заповіті.

Рівні права дітей на спадщину

Щодо дітей, нотаріус підкреслює, що всі діти мають рівні права на спадкування, незалежно від обставин їх народження. Це стосується як дітей, народжених у шлюбі, так і поза ним, або від попередніх стосунків. Усі вони отримують 1/2 від тієї частки, яку отримали б за законом, якщо є обов'язкова частка.

Передача квартири без заповіту або за відсутності спадкоємців

Спадкування квартири за заповітом дозволяє передати її будь-якій особі, але, як вже зазначалося, з певними обмеженнями, зокрема, щодо обов'язкової частки. Однак, існує спосіб передати майно без спадкових обмежень – це зробити за життя власника за допомогою договору довічного утримання.

За цим договором одна особа набуває у власність квартиру ще за життя власника, зобов’язуючись його утримувати чи забезпечувати відповідно до умов угоди. Право власності реєструється одразу, але з обтяженням: квартиру не можна продати чи іншим чином відчужити. Після смерті відчужувача ця заборона знімається нотаріусом.

У цьому випадку майно не входить до спадщини, тому на нього не поширюються права інших спадкоємців, і обов’язкова частка не застосовується. Проте, важливо пам'ятати, що такий договір може бути розірваний у будь-який час, якщо набувач не виконує його умови.

Кому дістається квартира за відсутності спадкоємців?

У випадку відсутності спадкоємців ані за заповітом, ані за законом, майно визнається відумерлою спадщиною. Тоді воно переходить у власність територіальної громади – не за місцем знаходження майна, а за місцем відкриття спадщини. Заява до суду щодо визнання майна відумерлим подається через рік після відкриття спадщини.

Потенційно претендувати на майно може співмешканець, але лише через суд і за умови доведення спільного проживання не менше п’яти років. Доказами можуть бути свідчення, спільні витрати, комунальні платежі та інші підтвердження ведення спільного господарства. Без таких доказів шанси отримати спадщину мінімальні.

Поділ спадщини між кількома спадкоємцями першої черги

Складнощі часто виникають, коли спадкоємці першої черги не можуть домовитися про поділ нерухомості чи іншого майна. Нотаріус Козаєва зазначає, що батьки часто припускаються помилки, не складаючи заповіту в надії, що діти самостійно все владнають, але це лише ускладнює ситуацію.

Наприклад, якщо у спадкодавця троє дітей і дві квартири, поділити майно порівну буває непросто. У результаті кожен отримує по 1/3 частки в обох об’єктах, що призводить до оформлення шести свідоцтв про право на спадщину та значних витрат. При цьому жоден зі спадкоємців не стає повним власником окремої квартири.

Вирішити цю проблему можна через договір про поділ спадкового майна. Цей договір дозволяє спадкоємцям самостійно визначити, хто і що отримає, навіть якщо за законом майно мало б ділитися порівну. У такому випадку кожен із трьох спадкоємців може отримати окреме майно без поділу часток: один – одну квартиру, другий – іншу, а третій – грошові кошти або депозити. Це дозволяє оформити значно менше свідоцтв про право на спадщину, що також зменшує загальні витрати.

Витрати при оформленні спадщини

Оформлення спадщини – це складніший процес, ніж здається на перший погляд. Свідоцтво про право на спадщину за рівнем юридичних наслідків є співставним з договором купівлі-продажу, а перевірки з ним навіть ретельніші.

Нотаріус повинен перевірити особу спадкоємця, документи, наявність санкцій, перебування у розшуку, правильність ідентифікаційних кодів, підтвердження родинних зв’язків тощо. Чим більше таких перевірок потрібно, тим більшими будуть витрати. Часто виникають труднощі через помилки в документах або невідповідність електронних записів, що потребує додаткових запитів і витрат.

Експерт радить завчасно перевірити:

• правильність ПІБ і дат у всіх документах;
• наявність свідоцтв про народження, шлюб чи розлучення;
• зареєстровані права власності на майно;
• оригінали документів, що підтверджують право власності.

Також рекомендується заздалегідь внести дані про майно, зареєстроване до 2013 року, до Державного реєстру речових прав.

Вартість відкриття спадкової справи

Наталія Козаєва виділяє три основні етапи у роботі нотаріуса, пов’язані з видачею спадщини: відкриття спадкової справи, підготовка документів, а також видача свідоцтва та державна реєстрація права власності.

Відкриття спадкової справи, за відсутності додаткових перевірок і запитів, стартує приблизно від 3000 грн. Вартість наступних етапів залежить від об’єму спадщини та обсягу роботи з документами.

На завершення, нотаріус підсумовує, що найкращий спосіб уникнути конфліктів щодо того, хто є спадкоємцем квартири після смерті власника – це завчасно оформити заповіт або передати майно за життя через договір дарування чи довічного утримання.