Ціни на нафту падають: угода США-Іран та запаси
Світові ціни на нафту демонструють падіння, оскільки ринок переважно зосереджений на потенційній угоді між США та Іраном, що зменшує побоювання щодо можливих перебоїв у поставках на ключові ринки.
Ф'ючерси на нафту марки Brent знизилися на 44 центи (0,5%), досягнувши позначки 94,49 долара за барель. Водночас, американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) втратила 70 центів (0,8%), встановившись на рівні 90,59 долара за барель.
«Хоча існують сподівання на деескалацію у відносинах між США та Іраном, значна частина інвесторів залишається скептично налаштованою. Це пов'язано з тим, що переговори неодноразово зривалися, навіть після очевидного прогресу», — зазначив Тошітака Тадзава, аналітик Fujitomi Securities.
Він також додав, що доки не буде укладено мирну угоду та відновлено вільне судноплавство ключовою протокою, очікується, що ціни на WTI коливатимуться в діапазоні від 80 до 100 доларів за барель.
Тим часом, Управління енергетичної інформації США (EIA) у середу повідомило про неочікуване скорочення запасів сирої нафти. За тиждень, що завершився 10 квітня, запаси зменшилися на 913 тисяч барелів, сягнувши позначки 463,8 млн барелів. Це суперечить прогнозам аналітиків, опитаних Reuters, які очікували зростання запасів на 154 тисячі барелів.
Нафтова криза та вплив на світ
Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) активно консультується з урядами країн Азії та Європи щодо можливості вивільнення додаткових стратегічних запасів нафти. Цей крок зумовлений масштабною енергетичною кризою, спричиненою конфліктом в Ірані. МЕА прогнозує «нафтовий шок», який може виявитися значно серйознішим за кризу 1970-х років.
Раніше, 15 квітня, світові ціни на нафту вже демонстрували тимчасове падіння. Це було пов'язано зі сподіваннями на відновлення переговорів між Іраном, США та Ізраїлем, які могли б сприяти припиненню конфлікту, що призвів до блокування Ормузької протоки.
Європейський Союз також висловлює серйозне занепокоєння. Потенційний дефіцит реактивного палива, спричинений війною в Ірані, є «головним пріоритетом» для Європейської Комісії. Ця ситуація також спонукає авіакомпанії посилювати тиск на ЄС щодо перегляду його кліматичної політики.
