Іран посилив вплив на світову економіку через війну

Війна дала Ірану додатковий важіль впливу на світову економіку

Через шість тижнів після початку військової кампанії проти Ірану, розв'язаної президентом США Дональдом Трампом без згоди Конгресу та підтримки більшості союзників, безрозсудність цього рішення стала ще очевиднішою. Про це йдеться у редакційній колонці видання The New York Times.

«Він зневажливо ставився до ретельного військового планування та діяв, керуючись інтуїцією та бажанням. Він був настільки впевнений, що не склав жодного плану реагування на очевидний контрхід, доступний Ірану: спричинити різке зростання цін на нафту шляхом блокування Ормузької протоки», — зазначають автори статті.

Оглядачі також наголосили, що Трамп не розробив реальної стратегії щодо забезпечення збагаченого урану, який Іран потенційно може використовувати для відновлення своєї ядерної програми.

«Безвідповідальність Трампа поставила Сполучені Штати на межу принизливої стратегічної поразки», — підсумовують журналісти.

На їхню думку, конфлікт завдав шкоди інтересам як Ірану, так і США. Автори виокремлюють чотири ключові невдачі для національних інтересів Америки:

• Посилення впливу Ірану на світову економіку. Раніше Іран не наважувався використовувати Ормузьку протоку як важіль тиску через побоювання додаткових санкцій. Однак військовий конфлікт показав іранським лідерам, що контроль над цим водним шляхом є реальною можливістю. Таким чином, Іран отримав дипломатичні важелі впливу, про які міг лише мріяти шість тижнів тому.
• Зміна військового сприйняття Америки у світі. Війна з Іраном, у поєднанні з допомогою США Україні, Ізраїлю та іншим союзникам, значно виснажила арсенали деяких видів американської зброї. Повернення запасів до попереднього рівня займе роки. Конфлікт також продемонстрував, що американська армія вразлива до нових способів ведення війни: США використовували високотехнологічні боєприпаси для знищення традиційних повітряних та військово-морських сил Ірану, але це виявило й нові виклики.
• Шкода для союзників Америки. Союзники відмовилися підтримувати США у цій війні та не надали допомоги у забезпеченні вільного проходу Ормузькою протокою. Хоча такі країни, як Японія, Південна Корея, Австралія, Канада та більшість країн Західної Європи, залишаються союзниками в багатьох важливих аспектах, вони чітко дали зрозуміти, що більше не вважають США абсолютно надійним другом. Вони активно працюють над побудовою міцніших відносин один з одним, щоб мати змогу краще протистояти США в майбутньому.
• Підрив морального авторитету Америки. Сполучені Штати завжди залишалися маяком для багатьох у світі. Привабливість Америки випливає не лише з її процвітання, а й з її свободи та демократичних цінностей. Однак президент Трамп підривав ці цінності протягом усієї своєї політичної кар'єри, що негативно позначилося на іміджі країни.

Журналісти роблять висновок, що, хоча вони виступають проти підходу Трампа до керування країною, вони не радіють провалам США у світі. Вони наголошують, що немає інших демократій з достатньою економічною та військовою потужністю, щоб ефективно протистояти Китаю та Росії:

«Коли Америка слабшає та біднішає, як це сталося в результаті війни з Іраном, авторитаризм виграє», — застерігають автори.

Вони радять Трампу усвідомити неспроможність «імпульсивного, самостійного підходу», залучити Конгрес та звернутися за допомогою до союзників Америки, щоб мінімізувати шкоду від своєї війни.

Більше оцінок наслідків війни в Ірані

Аналітики зазначають, що хоча Іран зазнав величезних втрат, його політичний режим вижив та укріпився, ставши більш радикальним. Контроль над Ормузькою протокою лише посилить його геополітичний вплив.

Натомість США через погане планування не здобули переконливої перемоги. Глобальна енергетична криза, спричинена конфліктом, спричинила новий сплеск інфляції в США і, як наслідок, посилила невдоволення війною серед американців.

Водночас військова кампанія США та Ізраїлю проти Ірану продемонструвала Росії цінність цього союзника на Близькому Сході. Експерти наголошують, що жоден інший союзник росіян не може дозволити собі прямих бойових дій проти американської армії.