Українці: неврожай, ціни, загроза голоду?
Українці занепокоєні: неврожай, зростання цін та загроза голоду
Посівна кампанія в Україні цього року відбувається в надзвичайно складних умовах. Сувора зима, нестабільна весняна погода, а також проблеми з паливом та добривами викликають серйозне занепокоєння серед українців. У соціальних мережах активно обговорюють ризики неврожаю та навіть можливого голоду в країні, дехто вважає його неминучим.
Щоб прояснити ситуацію, експерти поділилися своїми оцінками. Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної коаліції, розповів про вплив цих викликів на аграрний сектор. Економіст Олег Пендзин пояснив, чи варто очікувати дефіциту продуктів або різкого зростання цін. А начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко проаналізувала, наскільки незвичною є цьогорічна холодна весна.
Чи загрожує Україні голод або неврожай: аналіз посівної кампанії
У соціальних мережах поширюються відео, де українці висловлюють занепокоєння щодо можливого голоду у 2026 році. Їхня тривога викликана подорожчанням палива, аномально низькими температурами під час посівної, постійними обстрілами та іншими факторами, що можуть негативно вплинути на врожай. Користувачі вважають ризик неврожаю, а отже, і зростання цін на продукти або навіть голоду, досить високим.
Проте експерти заспокоюють: неврожай чи дефіцит продуктів, що призведе до голоду в Україні, малоймовірний. За словами Павла Коваля, генерального директора Української аграрної коаліції, це вже п'ята посівна з початку повномасштабного вторгнення. Проблеми, з якими стикаються фермери, почалися ще восени минулого року, а не лише навесні. Наприклад, на півдні була сильна посуха під час сівби озимих, тоді як у центральних, північних та західних областях осінь була надто дощовою, що завадило вчасно зібрати пізні культури.
Коваль пояснює: «В нас дуже багато, порівняно з попередніми роками, пізніх культур, таких як кукурудза, навіть соняшник, соя, залишились зимувати й дозбирають їх ще й на сьогодні в окремих господарствах, підприємствах. А є підприємства, куди ще комбайн не може зайти, бо дуже волога земля і він грузне.»
Через це ґрунт не був вчасно підготовлений, і навесні доводиться змінювати сівозміну та перебудовувати плани. Додатковими викликами залишаються війна, обстріли, проблеми з електроенергією та важка зима.
Експерт зазначає, що не всі культури повноцінно пережили зиму. Найбільше постраждав озимий ріпак – у деяких областях втрати перевищують 30%, а по країні в цілому становлять понад 10%. Також пошкоджено озимий горох, ячмінь і подекуди пшениця.
Ці площі доведеться пересівати, найімовірніше, ярими зерновими. Наразі вже засіяно близько 1 мільйона гектарів ярих культур (горох, ячмінь, частково пшениця) та приблизно стільки ж технічних (соняшник, цукрові буряки). Подекуди вже розпочали сівбу кукурудзи та нішевих культур, таких як льон, сочевиця чи нут.
Коваль додає: «Але знову ж – ситуацію ускладнюють погодні умови – у частині регіонів земля ще не готова до сівби. До того ж посівна стартувала із запізненням – приблизно на 10–15 днів. У нас були роки, коли ми наприкінці лютого виходили для посіву в південних областях: Одещини, Херсонщини, Миколаївщини. В цьому році навіть в Одеській області ми запізнились десь на два тижні, а північні Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Волинь – ще пізніше почали, бо довго ждали, поки сніговий покрив зійде. На Сумщині посів навіть призупинили, бо нічні температури тримаються біля нуля, вдень лише +3…+4°C.»
Окрім цього, аграрії стикаються з кадровим дефіцитом. Навіть у разі різкого потепління, великий обсяг робіт за короткий час буде складно виконати через нестачу кваліфікованих операторів техніки. Труднощів додають також повітряні тривоги та перебої з GPS.
На посівну також впливає подорожчання палива та проблеми з мінеральними добривами. За словами Коваля, обмеження на імпорт аміачної селітри великими морськими партіями спричинило дефіцит, а доставка авто- та залізничним транспортом не встигає за потребами. Замінити її вапняковою селітрою також складно через ситуацію в Ормузькій протоці, яка вплинула на світові поставки добрив. Перебої з логістикою призвели до різкого зростання цін на добрива. Усі ці фактори значно знижують прибутковість господарств, особливо малих та середніх.
Незважаючи на це, Павло Коваль вважає, що неврожай або голод через дефіцит продуктів в Україні малоймовірний, але зростання цін є цілком реальним. Це пов'язано з подорожчанням кожного етапу виробництва: від доставки зерна та переробки на борошно до випікання хліба та його транспортування в роздріб, що відбувається на тлі зростання цін на пальне.
«Якщо ж говорити про базову продовольчу безпеку, зокрема зернові, то Україна забезпечить себе власним виробництвом», – підсумовує фахівець. Навіть за несприятливих погодних умов середня врожайність становить близько 40 центнерів з гектара, що дає 18–20 мільйонів тонн. Річна потреба України – приблизно 7,5–8 мільйонів тонн. Тобто, навіть якщо половина з 20 мільйонів тонн буде продовольчої якості (близько 10 мільйонів тонн), цього буде достатньо. Для порівняння: минулого року було зібрано близько 23 мільйонів тонн, позаминулого – 22 мільйони, а у 2021 році – приблизно 33 мільйони тонн.
Аномально холодна весна та її вплив на врожай
Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру, підтвердила, що сніг наприкінці квітня в центральних та південних регіонах не є нормою. Погода в Україні дійсно незвична, хоча подібні явища час від часу трапляються, навіть на початку травня. Причиною є нестандартні синоптичні процеси, а саме переважання впливу холодних повітряних мас з півночі Європи.
За словами фахівчині, у другій половині квітня мокрий сніг на півночі та північному сході буває рідко – приблизно 2–3 рази за 15–20 років. Проте стійкий сніговий покрив або сильне промерзання ґрунту в цей час малоймовірні.
Щодо впливу холоду на врожай, Адаменко зазначила, що якщо насіння ще перебуває в ґрунті без сходів, то все обійдеться. Однак сходи можуть пошкодитися або навіть загинути, тому з посадкою, особливо огірків та томатів, варто було б зачекати.
«Щодо плодових, то хоча заморозки ще не закінчилися, триватимуть, але вже можна говорити про втрату частини урожаю ранніх кісточкових – абрикосу, персику, аличі, можливо ягідних та винограду. Тобто плодових, які були у фазі цвітіння», – пояснила експерт.
Обсяг втрат залежить від низки факторів: кліматичних умов регіону, розташування саду чи поля, виду та сорту культури, а також, що найважливіше, від стадії її розвитку, яка визначає чутливість до холоду. Точну оцінку збитків можна буде зробити лише після завершення періоду заморозків.
«Необхідно враховувати, що за багаторічними кліматичними характеристиками, до середини травня в Україні триває заморозконебезпечний період. Ймовірність заморозків на початку весни за статистикою метеорологічних спостережень складає 50%, а цьогорічна весна почалася рано за рахунок дуже теплого березня», – додала Адаменко.
Прогнози економіста: ціни на паливо та продукти
Економіст Олег Пендзин прокоментував ситуацію з подорожчанням палива. Він зазначив, що ціна дизельного пального на рівні 92 гривень приблизно відповідає світовій ціні нафти близько 105-107 доларів за барель.
«Тобто ви маєте розуміти, що якщо ціна буде вища 120 доларів, відповідно є певний запас для зростання», – сказав він. Проте, на думку експерта, такого рівня цін нафта, ймовірно, не досягне, оскільки це вже суттєво тиснутиме на світову економіку. Ціна на міжнародному ринку коливається на рівні 100 плюс-мінус доларів за барель марки Brent.
«Тому можна, в принципі, вважати, що ми з вами досягли якогось умовного балансу за ціною. І вона буде приблизно в цих межах», – підсумував Пендзин. Він додав, що ціни на паливо можуть впасти, якщо світові ціни на нафту знизяться, наприклад, через розблокування Ормузької протоки.
Щодо цін на продовольство, фахівець пояснив, що ситуація значною мірою вже сформована врожаєм 2025 року (прим. ред: імовірно, мається на увазі врожай минулого року). Його собівартість вже "закладена" в продукцію, яка зараз надходить на ринок. Тому найближчим часом суттєвого перегляду цін у бік різкого зростання, швидше за все, не буде. Можливі зміни будуть пов'язані переважно з логістикою – доставкою товару від виробника до полиці магазину.
«А от до врожаю 26-го року є серйозні питання. Тому що цілком ймовірно, ми з вами побачимо, що собівартість обробки гектара значно виросла, тому що там не тільки паливо-мастильні матеріали, там ще і логістика та дорогі мінеральні добрива, тому що для азотних добрив природний газ є сировиною, тому зростання ціни на нього формує і нову ціну на добриво», – пояснив Пендзин.
Він підсумував, що погода залишається нестабільною та нетиповою для квітня, що ускладнює точне прогнозування обсягів врожаю. Від його результатів безпосередньо залежатиме подальше формування цін на агропродукцію. Однак економіст наголошує, що Україна виробляє достатні обсяги продовольства для покриття внутрішнього споживання за основними позиціями.
Коментуючи поширені у соцмережах сценарії – повна відсутність продуктів або їхня недоступність для більшості населення – Пендзин пояснив просту економічну закономірність. Після зниження реальних доходів населення у 2022 році приблизно на 25%, одразу відбулося зростання споживання дешевших продуктів і зменшення частки дорожчих, насамперед м'яса та молочної продукції. Цю тенденцію підтверджує порівняння з іншими країнами.
«Це означає, що якщо ситуація погіршиться, розрив між нормою споживання та реальним обсягом більш дешевих продуктів та більш дорогих буде більш відчутним. Ні про який дефіцит не може бути й мови, справа лише в покупній спроможності», – підсумував Пендзин.
