Київ: Проїзд подорожчає? Причини та прогнози

Київська влада готується до перегляду вартості проїзду в громадському транспорті. Це рішення, яке не змінювалося з 2018 року і наразі є найнижчим в Україні, викликає багато питань: чи наважиться мер Віталій Кличко на цей непопулярний крок, якою є реальна собівартість поїздок, і чому кияни навіть за поточних цін платять більше, ніж європейці.

Історія питання: від обіцянок до неминучості

Вартість проїзду у комунальному транспорті Києва становить 8 гривень і не змінювалася з 2018 року. Мер столиці Віталій Кличко раніше неодноразово заявляв, що тарифи не зростатимуть до кінця воєнного стану.

Однак, вже у вересні минулого року Департамент фінансів Київської міської державної адміністрації (КМДА) нібито звернувся до мера з пропозицією про перегляд тарифів. Тоді прогнозувалося, що витрати на перевезення одного пасажира на 2026 рік мали становити 44,68 грн у метрополітені та 22,62 грн у наземному транспорті. Цього року озвучуються значно вищі цифри.

Першим сигналом стало підвищення вартості проїзду в маршрутках на 5 гривень з січня цього року. У квітні Віталій Кличко вже відкрито заявив, що КМДА готується переглянути тарифи. За його словами, зростання цін на пальне, електроенергію, витратні матеріали та логістику "змушує наблизити вартість проїзду до економічно обґрунтованої".

Голова фракції "Слуга народу" у Київраді Андрій Вітренко розповів про "внутрішню кухню" КМДА: "На одній апаратній нараді у Віталія Володимировича було сказано, що маршрутки підняли плату за проїзд – от і ви давайте тепер розглядайте підвищення плати за проїзд. Тобто системність і логіка діяльності в Київській міській державній адміністрації відсутні. Вони гасять пожежі замість того, щоб стратегічно рухатись".

Чому тарифи мають зрости? Основні причини

Фінансовий дефіцит та потреба у коштах

Експерти пояснюють, що головна причина обговорення підвищення тарифів – фінансова складова. Києву потрібні значні ресурси на відновлення та захист критичної інфраструктури після складної зими. Президент України раніше критикував столичну владу за недостатню підготовку до опалювального сезону.

Транспортний аналітик Олександр Гречко зазначає: "Після цієї зими місто розуміє, скільки треба колосальних коштів інвестувати в відновлення енергетики, її захист, водоканали. Тому вони вирішили зменшити дотаційність комунального транспорту і за рахунок підвищення вартості проїзду вивільнити 2-5 мільярдів гривень".

Питання ефективності та невитрачених коштів

Водночас, за словами Гречка, така логіка не позбавлена суперечностей. На кінець 2025 року Київ уже мав близько 9,5 млрд грн невикористаних коштів у бюджеті. Це викликає питання щодо ефективного розподілу фінансів: чи дійсно підвищення тарифів вирішить проблему, якщо місто не встигає освоювати наявні ресурси? Чи не призведе це до зростання залишків бюджету наприкінці року, тоді як якість транспортних послуг для пасажирів залишиться незмінною?

Нардеп Вітренко підтверджує відсутність чітких пояснень від відповідальних осіб КМДА щодо доцільності підвищення тарифів саме зараз. Він також додає, що додаткові кошти від збільшеного тарифу не підуть на розвиток інфраструктури: "Нічого не буде, я вам відразу кажу. Взагалі нічого не буде. Це будуть видатки на споживання: заробітна плата, бензин та інше. Вони не розраховуються на інвестиційну складову".

Додаткові ризики створюють плани закупівлі електротранспорту в кредит від Європейського Інвестиційного Банку. Вітренко зауважує: "Зараз йде розмова про те, щоб закупити електротранспорт за кошти Європейського Інвестиційного Банку. Але я не прослідковую логіку: з одного боку, ми боїмось, що зима буде без світла, а іншою рукою - закуповуємо електротранспорт. Чому не автобуси? Логіки не бачу в цьому рішенні... Ось це рішення про закупівлю електротранспорту - я впевнений, що воно вплине на вартість тарифу, тому що це кредит. Він виданий в євро та підвʼязаний під європейські кредитні ставки. Кредит треба буде віддавати, тому це точно вплине на тариф".

Вплив приватних перевізників

Інша, менш очевидна, але ймовірно, близька до реальності причина пов'язана з приватними перевізниками. Маршрутки в Києві тривалий час тримали тариф на рівні 15 гривень, хоча в інших містах ціни були вищими. Лише з початку 2024 року вони почали піднімати вартість до 20 гривень, намагаючись компенсувати зростання витрат. Ситуація різко ускладнилася після стрибка цін на пальне.

Олександр Гречко пояснює: "Сталася ситуація з блокуванням Ормузької протоки, через що сильно зросла вартість дизельного палива. Десь приблизно на третину. І для приватних перевізників це означало втрату маржинальності навіть після підвищення тарифу до 20 гривень".

У підсумку перевізники опинилися перед дилемою: подальше підвищення цін може відлякати пасажирів, адже різниця з комунальним транспортом стане надто великою. Саме тому, на думку Гречка, вони можуть бути зацікавлені в тому, щоб місто також підняло тариф, аби "вирівняти" ринок і дозволити маршруткам підвищувати ціни без різкого падіння попиту.

"Вони дуже бояться піднімати вартість проїзду з 20 до 25 чи 30 гривень, бо це буде критична різниця з комунальним транспортом. Тому є версія, що місто має підняти тариф, а вже потім приватні перевізники зможуть підвищувати вартість і виходити на прибутковість", — розповідає транспортний аналітик.

Справжня собівартість поїздки: суперечливі цифри

Реальна вартість поїздки у київському транспорті значно вища за нинішній тариф. Однак, те, скільки платять пасажири, і скільки насправді коштує перевезення — це дві різні цифри, які викликають суперечки.

Інженер і транспортний експерт Дмитро Беспалов пояснює: "Тариф відноситься до політики... Але є об'єктивний показник в перевезеннях на громадському транспорті, який називається собівартість перевезення одного пасажира".

Саме навколо цієї "об’єктивної" цифри і виникають питання:

Офіційні розрахунки КМДА: Пресслужба Департаменту транспортної інфраструктури КМДА повідомила, що собівартість перевезення одного пасажира у КП "Київський метрополітен" на 2026 рік складає 64,53 грн, у КП "Київпастранс" – 37,57 грн.
Альтернативні оцінки: За словами Беспалова, чиновники називали й інші орієнтири — близько 44 гривень у підземці. Розбіжності можуть пояснюватися різними підходами до розрахунків.
Оцінки громадських організацій: Громадська організація "Пасажири Києва" підрахувала собівартість, співставивши операційні витрати перевізників із пасажиропотоком на основі відкритої фінзвітності. За їхніми даними, собівартість проїзду в метрополітені – 26 гривень, у наземному транспорті – 21 гривня за поїздку.

Олександр Гречко критикує офіційні цифри КМДА, називаючи їх маніпулятивними. "Це інформаційні маніпуляції, які не мають нічого спільного з реальністю, оскільки там закладені зайві витрати, зокрема подвійна амортизація, штучне збільшення обсягу капітальних інвестицій в метрополітені на цей рік. Відповідно, через таку ситуацію й складається підґрунтя для того, щоб лякати киян цифрами метрополітену по 65 гривень", — зауважує Гречко.

За його словами, пасажири фінансують приблизно 20-25% собівартості перевезень у комунальному транспорті, а решта дофінансовується з бюджету Києва. Він вважає таку модель незбалансованою і говорить, що оптимальним було б співвідношення витрат на рівні 50 на 50.

Андрій Вітренко також заявляє про брак прозорості: "Коли таке соціально важливе питання обговорюється, треба робити це максимально прозоро і максимально публічно. А не так як зараз: заявляє то один чиновник, то інший – 44 чи 65 грн. Це цифри взяті зі стелі. Чіткого розрахунку тарифу станом на сьогодні я не бачу, як голова бюджетної комісії Київради. Мені його ніхто не показував".

На запит до Департаменту економіки та інвестицій КМДА, який відповідає за формування тарифної політики, була отримана загальна та стримана відповідь без конкретних деталей: "Наразі в Департаменті розпочата робота з отриманою документацією згідно передбачених процедур та нормативних вимог законодавства України. Після прийняття відповідних управлінських рішень інформація за результатами розгляду вищезазначених звернень підприємств транспорту буде оприлюднена у строки та згідно процедури встановленої законодавством України".

Якою буде нова вартість проїзду? Можливі сценарії

Політичний вибір міської влади

Потенційне підвищення тарифів у Києві є не стільки економічним питанням, скільки політичним вибором міської влади. Від того, який сценарій обере мер, залежить, скільки зрештою платитимуть пасажири.

Дмитро Беспалов підкреслює: "Тариф – це політичний інструмент, і підняття вартості громадського транспорту дуже сильно б'є по рейтингах мерів. За певних обставин рейтинг мера може впасти на 10 і більше пунктів після такого рішення. Людям це дуже сильно не подобається, особливо після політичних обіцянок цього не робити".

Експерт окреслює два базові сценарії:

Сценарій 1: Обережне підвищення. Вартість проїзду можуть підняти до рівня інших українських міст, щоб уникнути різкого суспільного спротиву. "Це збільшити тариф, але не робити його найдорожчим в Україні. Тобто підвищити до умовно середньоукраїнського міста і казати, що, дивіться, ми зробили як всі: Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів. Тепер в Києві такий самий тариф приблизно, як на Заході України. І от, наприклад, у Львові найбільший тариф зараз - 25 гривень, якщо платити готівкою. І Київ теж може подумати про 20-25 гривень", — вважає Беспалов.
Сценарій 2: Тариф "на виріст". Це означає значне підвищення тарифу, щоб покрити витрати на довший термін. Подібне вже відбувалося у столиці, коли у 2018 році вартість проїзду підняли до 8 гривень. "Найгірше, що може зробити мер, це підняти тариф перед виборами. Тому вони схильні до таких рішень, що, типу, давайте зробимо одразу погано, обвалимо, наприклад, рейтинг зараз, але потім люди звикнуть", — каже експерт. Він оцінює ймовірність такого розвитку подій у 30%. У такому разі, Київ може розглядати тариф приблизно в 30+ гривень.

Втім, навіть умовні 30 гривень за поїздку є не остаточною цифрою для пасажира. Через пересадки реальна вартість поїздок може відчутно зростати. За словами Беспалова, у середньому пасажир робить приблизно півтори пересадки, тобто тариф 30 гривень автоматично перетворюється на умовні 45 гривень.

При цьому експерт наголошує, що новий тариф має залишатися соціально прийнятним, адже занадто висока ціна може обмежити доступ людей до транспорту і мати ширші негативні економічні наслідки. Саме тому, на його думку, паралельно з можливим підвищенням місто має працювати над новою, більш гнучкою тарифною моделлю.

Європейський досвід: чому там платять менше?

Європейський досвід тарифоутворення в громадському транспорті суттєво відрізняється від київського як за підходами, так і за цінами. У європейських містах тарифи побудовані так, щоб заохочувати регулярне користування громадським транспортом і робити його максимально доступним для мешканців.

Порівняння з Варшавою: Транспортний аналітик Олександр Гречко зауважує, що навіть сьогодні місячний абонемент у Варшаві у перерахунку на українські ціни обійдеться приблизно у 1100 гривень, тоді як у Києві ще у 2018 році він коштував близько 1300 гривень.
Приклад Відня: "У Києві був один з найдорожчих місячних абонементів у Європі. Десь в той же час у Відні ввели річний проїзний за 365 євро на рік. Тобто 1 євро на день містянин Відня платить і користується безлімітно своїм транспортом. Це навіть при тих цінах 2018 року було дешевше, ніж купити дванадцять місячних проїзних у Києві. Це жахлива диспропорція, яка відбила в людей бажання купувати проїзні. Їх майже ніхто не купує", — каже Гречко.

Дмитро Беспалов також підкреслює, що в європейських містах дуже дорогі разові поїздки, але при цьому дуже вигідні абонементи — для того, щоб стимулювати людей купувати місячні та навіть річні проїзні. "В Європі майже у всіх містян, хто активно користується громадським транспортом, в гаманці лежить річний проїзний абонемент - і тоді вартість користування транспортом для них може коштувати приблизно 1 євро на день, а то і менше. Повністю безлімітне. Тобто така собі підписка. Це дуже ефективно працює на відміну від разових поїздок", — розповідає Беспалов.

Коли та як зміняться тарифи: невизначеність та ризики

Експерти не беруться прогнозувати конкретні терміни запровадження нових тарифів. Наразі жодних офіційних сигналів про точну дату підвищення немає. Втім, з огляду на досвід 2018 року, коли тарифи переглядали влітку, можна припустити, що цього разу місто також може піти цим шляхом з прицілом на підготовку до опалювального сезону.

Дмитро Беспалов наголошує, що рішення про підняття тарифу залежить лише від міського голови: "Це виключно рішення однієї людини, тобто це мер має прийняти таке рішення. Тариф – це міська політика. Головний міський політик у нас - мер".

Прозорість та можливі судові оскарження

На думку Беспалова, навіть після ухвалення рішення місто може зіткнутися з хвилею судових оскаржень. Українське законодавство чітко регламентує процедуру зміни тарифів, і Київ уже мав проблеми з її дотриманням у випадку з тарифами на паркування. У разі повторення подібних помилок це може призвести до численних позовів і навіть скасування нових тарифів у судах.

"Щойно Київ підніме тариф, столиця отримає десятки позовів від різних громадських організацій до судів про незаконність такого рішення. І цілком вірогідно, теж базуючись на тарифах на парковку, суд буде задовольняти певну кількість цих рішень і може скасовувати підвищені тарифи. Це може внести хаос", — вважає Беспалов.

У Київраді такий сценарій також не відкидають, але наголошують, що поки що процес навіть не запущений формально. Андрій Вітренко зазначає, що голова комісії, яка займається регуляторними актами, Михайло Присяжнюк, не бачив нового тарифу, і жодної розмови з ним щодо проходження регуляторного акту через його комісію не було. Крім того, питання підвищення тарифів відсутнє навіть у плані підготовки регуляторних актів міста.

У пресслужбі Департаменту транспортної інфраструктури КМДА повідомили, що процес формування тарифу передбачає подання транспортними підприємствами розрахунків, сформованих на основі затверджених методичних рекомендацій. "Департамент економіки та інвестицій... здійснює їх перевірку та аналіз відповідно до чинних нормативно-правових вимог, після чого ним приймається остаточне рішення щодо рівня тарифу", — повідомляють у пресслужбі.

Підсумок

Подорожчання проїзду у громадському транспорті Києва виглядає неминучим рішенням, але його масштаби залишаються відкритим питанням. Місто балансує між фінансовими потребами, політичними ризиками та суспільною реакцією, а прозорих розрахунків з боку влади досі бракує. Саме рішення про перегляд тарифів виглядає радше обґрунтованим і таким, яке варто було ухвалити ще раніше через накопичення реальних витрат. Але головна інтрига — не лише в цифрах, а в тому, чи зможе влада пояснити киянам, за що саме їм доведеться платити більше.