Великдень в Україні: традиції, віра та надія

В умовах повномасштабної війни Великдень в Україні не просто зберігає своє значення, а й набуває нових, глибинних сенсів. Для абсолютної більшості українців це свято залишається вкрай важливим, переплітаючи в собі релігійні, культурні та сімейні аспекти.

Ключові висновки дослідження:

• Масовість святкування: Великдень відзначають 95% українців, що робить його одним із найпопулярніших свят у країні.
• Багатогранність сенсів: Третина опитаних сприймає свято як релігійне, чверть — як сімейне, а кожен четвертий — як важливу культурну традицію.
• Церква та безпека: Відвідати храм планують 62% громадян. Водночас третина українців відмовиться від візиту, зокрема через міркування безпеки.
• Домашній формат: Переважна більшість (68%) святкуватиме вдома: або самостійно, або в колі найближчих друзів та родини.
• Емоції: Головною асоціацією з Великоднем у 2026 році є надія (44%), хоча українці також відчувають втому та напруженість.

Майже всі українці святкують Великдень

Згідно з останнім дослідженням, 95% українців відзначають Великдень. Цей показник є одним із найвищих серед усіх календарних свят, що підкреслює його статус не лише як релігійної події, а й як потужного соціального явища, здатного об'єднати людей незалежно від їхньої конфесійної приналежності.

Віра залишається важливою, але не єдиною основою святкування

Більшість опитаних українців продовжують ідентифікувати себе з християнством:

• 35% — з Православною церквою України;
• 28% — з православ'ям без уточнення конкретної конфесії;
• близько 8% — греко-католики;
• близько 8% — віряни УПЦ (МП).

Примітно, що частка атеїстів та агностиків дещо зменшилася — з 15% до 11%. Це дослідження демонструє, що хоча релігійна ідентичність є значущою, вона не є єдиною призмою, крізь яку українці сприймають великодні свята.

Традиції, родина та культурне значення Великодня

Найчастіше українці асоціюють Великдень з дотриманням багатовікових традицій, його глибоким релігійним змістом та часом, присвяченим родині. Водночас кожен четвертий українець сприймає це свято як важливу культурну подію.

Якщо ж говорити про одну, головну характеристику свята:

• третина опитаних вважає його передусім релігійним;
• чверть — сімейним;
• 25% — традицією, що виходить за межі релігії.

Незважаючи на різноманіття трактувань, 84% респондентів погоджуються, що Великдень є невід'ємною частиною української ідентичності. Це одне з небагатьох свят, де культурні та релігійні сенси гармонійно поєднуються.

У 2026 році українці найчастіше асоціюють Великдень з надією (44%), радістю (28%) та спокоєм (18%). Проте присутні й складніші емоції — втома, напруженість та обережність. Це свідчить про те, що свято не відриває людей від суворих реалій, а навпаки, допомагає знаходити сили для їх переживання.

Відвідування храмів та формат святкування

Близько 62% українців планують відвідати храм у різні дні великодніх свят, з них 39% — безпосередньо у неділю. Водночас 34% громадян не планують йти до церкви, а ще 15% наразі не визначилися. Одним із ключових факторів відмови від відвідування храмів є питання безпеки.

Щодо формату святкування, то цьогоріч більшість українців планують залишатися вдома:

• 38% святкуватимуть вдома без гостей;
• 30% — вдома з родиною або друзями;
• 14% — планують піти у гості.

Традиційні великодні страви залишаються незмінними атрибутами свята — паска та крашанки.

Чому Великдень святкують навіть нерелігійні українці?

Навіть серед тих, хто не належить до жодної конфесії, Великдень має значне значення:

• 52% сприймають його як культурне свято;
• 42% — як сімейну традицію;
• 40% — як привід зібратися з близькими.

Як зазначає соціологиня Євгенія Близнюк, "Великдень залишається одним із найзначущіших свят, яке виходить за межі суто релігійного контексту. Сьогодні це не лише про віру, а й про родину, збереження традицій та емоційну підтримку — спільний досвід, що об'єднує українців навіть у найскладніші часи."