Як правильно ставити наголос в українській мові
Як правильно ставити наголос в українській мові: поради мовознавця
У розмовній мові ми часто допускаємо незначні помилки, але неправильний наголос може створити негативне враження. Усвідомлення найпоширеніших помилок допоможе скоригувати вимову та позбутися стійких мовних звичок.
Кандидат філологічних наук Олександра Касьянова пояснила, як правильно ставити наголос у різних українських словах.
У яких словах найчастіше роблять помилки з наголосом
За словами експертки, помилки в наголошуванні найчастіше трапляються у повсякденній лексиці, яку ми вживаємо автоматично. Наприклад, у слові лАте (кава) часто чути варіант латЕ, хоча нормативним є наголос на перший склад, як в італійській мові-джерелі.
Окрему увагу мовознавиця звернула на помилки, спричинені впливом російської вимови. Наприклад, слова чорнОзем, чорнОслив та кухОнний мають наголос, відмінний від російських аналогів.
Водночас не завжди можна чітко розмежувати "правильний" і "неправильний" наголос. Важливо розрізняти літературну норму та діалектні особливості:
"Є узгоджений стандарт, якого дотримуються у медіа, освіті та офіційній комунікації, але в різних регіонах України можуть існувати свої варіанти наголошування", – зазначила Касьянова.
Наприклад, дієслова на "-сти" (везтИ, нестИ, вестИ) за нормою мають наголос на останній склад, але на заході України часто вживають їх із наголосом на перший склад.
Також для української мови характерний рухомий наголос, який може змінюватися залежно від форми слова чи контексту:
"Наприклад, "тебЕ не було вдома" та "я йду до тЕбе" – наголос рухомий. У нас він не закріплений за певним складом у слові".
Експертка радить перевіряти наголос за допомогою академічних орфоепічних словників, оскільки онлайн-ресурси не завжди містять точні дані.
Слова, у яких найчастіше помиляються з наголосом
- вИпадок – наголос на "и";
- вІрші – наголос на першу "і";
- вИтрати – наголос на першу "и";
- зрУчний – наголос на "у";
- рАзом – наголос на "а";
- жалюзІ – наголос на "і";
- листопАд – наголос на "а";
- черговИй – наголос на "и";
- колЕсо – наголос на перше "о";
- вимОга – наголос на "о";
- посередИні – наголос на третій склад;
- літОпис – наголос на "о";
- кИдати – наголос на "и".
У деяких словах допускаються подвійні наголоси. Наприклад, у слові помилка наголос може падати як на "о", так і на "и", хоча перший варіант уживається частіше. У слові також наголос також може змінюватися залежно від контексту.
Правильне наголошування – це не лише ознака грамотності, а й важливий елемент мовної культури. Регулярна увага до вимови та перевірка сумнівних слів допоможуть виробити правильні звички.
