Проводи ПЦУ: коли поминати померлих після Великодня
Традиція поминання померлих, відома як Радониця, що відзначається у вівторок другого тижня після Великодня, є елементом "російського календаря", від якого Україна відмовилася. Згідно з чинним календарем Православної Церкви України (ПЦУ), Проводи – це не один день, а цілий період поминання.
Коли поминають померлих після Великодня: Рішення ПЦУ
Священний Синод ПЦУ розглянув питання поминання померлих у Пасхальний період, так званої Радониці, 14 липня 2024 року. Ухвалене рішення підкреслює глибоко вкорінену в Українській Православній Церкві благочестиву традицію поминати померлих після свята Пасхи.
Рішення Синоду зазначає, що у різних регіонах України існують місцеві традиції поминання, які найчастіше починаються від Світлого понеділка і тривають до понеділка Фоминого тижня. Також у деяких регіонах поминання відбувається:
- у другий тиждень після Великодня;
- у третій тиждень після Великодня;
- у певні визначені дати у післяпасхальний період.
Важливо розуміти, що традиція Радониці саме у вівторок Фоминого тижня перейшла до нас із російського календаря. В Україні ж традиційно весь другий тиждень після Пасхи називався Провідним. У народі поминання могли називати також "Проводи", "Поминки" або "Гробки".
З огляду на це, Священний Синод ПЦУ у своєму рішенні постановив позначити 2-й тиждень після Пасхи, починаючи від Фоминої неділі, як "Тиждень поминання померлих (Проводи)".
Дати Проводів за календарем ПЦУ цього року
Згідно з новоюліанським календарем, яким нині керується ПЦУ, Проводи, або період поминання померлих, звершуються впродовж другого тижня після Великодня.
Наприклад, якщо Світле Христове Воскресіння припало на 12 квітня (ймовірно, йдеться про 2020 рік, як приклад), то поминальні дні:
- почались із понеділка, 20 квітня;
- тривали по неділю, 26 квітня.
У ПЦУ нагадали, що "Цей період, починаючи від Фоминої неділі (у 2026 році це 19 квітня), ми звемо Тижнем поминання померлих".
Як і де можна помолитися за померлих рідних
У ПЦУ роз'яснили, що панахидою зветься загальне заупокійне богослужіння, під час якого:
- молитовно поминають тих, хто завершив земне життя;
- просять для них у Господа прощення гріхів та милості Божої.
За приватною потребою, особливо біля могил, зазвичай звершується заупокійна літія (моління). Слово "літія" у перекладі з грецької означає "посилене моління". Ця служба є коротшою за панахиду, але її так само звершує священник на прохання родичів.
Панахиди та літії можуть звершуватись священнослужителями:
- у храмі;
- на місці поховання християнина;
- в домі.
Таке заупокійне богослужіння можна замовити у будь-якому храмі та у зручний час, попередньо домовившись про це зі священнослужителем. У ПЦУ також додали, що на панахиді та літії можна молитися за одного чи багатьох померлих християн.
Важливо пам'ятати, що у храмі також можна:
- подати записки з іменами спочилих рідних та близьких;
- замовити сорокоуст за упокій їхніх душ.
