Страсна п'ятниця: скорбота, традиції, заборони

Велика, або Страсна п'ятниця, є одним із найсуворіших та найглибших за своїм духовним змістом днів у році для всіх християн. Цей день відзначається унікальними церковними традиціями, що підкреслюють його особливе значення.

Чому Страсна п'ятниця є найскорботнішим днем для християн

Православна Церква України (ПЦУ) наголошує, що Велика п'ятниця є найскорботнішим днем для всіх християн. Це день глибокої жалоби, оскільки саме тоді відбулися ключові події, пов'язані зі стражданнями Ісуса Христа.

Церква згадує трагічні моменти, що передували Воскресінню:

• неправедне засудження Господа Ісуса Христа Синедріоном та Понтієм Пилатом;
• його нестерпні страждання;
• розп'яття на хресті;
• поховання його тіла у гробі;
• зішестя в пекло для довершення перемоги над смертю та визволення душ, які з вірою очікували його пришестя.

Традиції Великої п'ятниці: що дозволено і що заборонено

Страсна п'ятниця визнана найсуворішим пісним днем у церковному календарі. Віряни в цей день намагаються повністю утримуватися від їжі, дотримуючись найсуворішого посту.

Богослужіння та особливості церковних обрядів

У храмах цього дня не звершується Божественна літургія, оскільки Сам Господь Ісус Христос приніс Себе в жертву. Натомість служиться особливе богослужіння, відоме як Царські часи.

Під час Царських часів не лише відтворюються євангельські події цього дня, а й через зіставлення старозавітних пророцтв та новозавітних читань детально розкривається християнський догмат про спасіння людства через хресну смерть Месії, як пояснюють у ПЦУ.

Під кінець вечірнього богослужіння, на спомин про зняття з хреста пречистого Тіла Господа, священнослужителі урочисто виносять з вівтаря Плащаницю. Ця святиня, що символізує положення Ісуса Христа у гробі, кладеться на спеціально підготовлений стіл у центрі храму для поклоніння та вшанування.

Після виносу Плащаниці у храмах читається канон "Плач Божої Матері". У ПЦУ зазначають, що, звершуючи цей молитовний чин погребіння над Плащаницею, віряни розділяють глибокий смуток і плач Богородиці, уподібнюючись до праведних Йосифа та Никодима, які поклали до гробу Того, Хто тримає в руці Своїй увесь світ.

Народні звичаї та заборони

Згідно з народними традиціями, у Страсну п'ятницю існують не лише обмеження у харчуванні. Цього дня суворо забороняється важка праця, як в оселі, так і на городі. Не слід займатися будь-якими хатніми справами, розважатися чи навіть сміятися.

Церковні піснеспіви закликають до глибокого благоговіння: "Нехай мовчить усяка плоть людська, нехай стоїть із страхом і трепетом, і ні про що земне в собі нехай не помишляє. Цар бо над царями і Владика над владиками приходить у жертву Себе принести й Себе дати на поживу вірним".

ПЦУ підкреслює, що Велика п'ятниця є найскорботнішим днем року, адже люди розіп'яли та вбили свого Спасителя, а Ісус Христос помирає за весь людський рід.

Вечірні богослужіння: Утреня Великої суботи

Увечері Страсної п'ятниці, згідно з уставом ПЦУ, служиться особливе богослужіння — утреня Великої суботи.

Після славослів'я, під час співу "Святий Боже…", священнослужителі виносять Плащаницю з храму. Цей хресний хід символізує зішестя Господа Ісуса Христа в пекло та Його перемогу над смертю.

Коли Плащаницю повертають до храму, її підносять до відчинених Царських врат. Це знаменує те, що Спаситель нерозлучно перебуває з Богом Отцем і Своїми стражданнями та смертю знову відкрив людям двері до раю, як пояснюють у ПЦУ.

Після цього Плащаниця:

• залишається у центрі храму до початку недільного пасхального богослужіння;
• повертається на престіл вівтаря на Великдень, символізуючи Воскресіння Христа.