Відбиток коліна неандертальця знайдено в печері Франції
У печері Франції знайдено можливий слід коліна неандертальця
Глибоко в печері Брюнікель на південному заході Франції науковці виявили глиняний відбиток, який може належати коліну неандертальця. Цей слід зберігся під шаром кальциту та є частиною дослідження одного з найзагадковіших доісторичних печерних місць Європи.
Відбиток знайшли поруч із кільцями, утвореними з уламків сталагмітів. Ці структури вперше були описані в науковому дослідженні 2016 року. Печера, розташована неподалік Тулузи, містить сотні спеціально розміщених фрагментів сталагмітів, які знаходяться на відстані понад 300 метрів від входу – у повній темряві.
За словами Софі Верхайден з Королівського бельгійського інституту природничих наук, цей відбиток може бути рідкісним свідченням діяльності давніх людей. Хоча людські сліди давніх періодів активно вивчаються, відбиткам колін досі приділялося мало уваги.
Відбиток коліна зберігся під мінеральними відкладеннями
Відбиток коліна вдалося зберегти завдяки тонкому шару карбонату кальцію – того самого матеріалу, з якого складаються сталагміти печери. Це природне покриття захистило слід, тоді як більшість інших відбитків на підлозі печери з часом зникла.
Згодом це місце зайняли печерні ведмеді, які знищили чимало слідів. Спеціаліст із доісторичних ведмежих відбитків підтвердив, що знайдений відбиток не належить тварині. Проте дослідники все ще обережно ставляться до його ідентифікації як людського сліду коліна. Як зазначила Верхайден:
"Це лише гіпотеза. Щоб бути впевненими, нам потрібно багато відбитків колін для порівняння".
Окрім того, науковці не виключають можливості виявлення біологічних свідчень. Марайке Штальшмідт з Віденського університету пояснила, що ДНК може проникати в кальцит і зберігатися там за певних умов. Існує ймовірність, що сліди клітин шкіри, волосся або крові збереглися, якщо відбиток швидко мінералізувався після утворення.
Неандертальці побудували підземні кола зі сталагмітів
Круглі споруди всередині печери Брюнікель продовжують дивувати археологів навіть через три десятиліття після їх повторного відкриття. Структури були зібрані з уламків сталагмітів, деякі з яких мали товщину понад 20 сантиметрів біля основи.
Верхайден зазначила, що такі масивні утворення навряд чи могли бути випадково зруйновані печерними ведмедями. Її команда виявила кілька оригінальних основ сталагмітів і встановила, що їх руйнування збігається за часом із будівництвом кіл.
Дослідники використали радіоізотопний аналіз відкладень кальциту для визначення віку споруд. Результати вказують на активність близько 175 000 років тому. Оскільки в той період Homo sapiens ще не мешкав у Європі, ці споруди приписують неандертальцям.
"Нам невідомо про інших людей, які були присутні в той період", – зазначила Верхайден.
Загадкові споруди глибоко під землею
Одне з головних питань – чому неандертальці забиралися так далеко вглиб печери, щоб збудувати ці кола. Споруди розташовані в зонах, куди не проникає природне світло. Як зауважила Верхайден:
"Потрібно бути впевненим у наявності світла, коли спускаєшся на 300 метрів під землю".
Автори дослідження наголошують, що розташування структур на відстані 336 метрів від входу свідчить про освоєння неандертальцями підземного середовища. Це може вважатися важливим етапом у розвитку людства.
Сліди вогню, виявлені поруч із спорудами, вказують на те, що територія освітлювалася під час їх використання. Однак через ізольоване розташування глибоко в печері кола навряд чи слугували звичайними притулками. Це породило припущення про їх культурне або символічне призначення, хоча науковці утримуються від остаточних висновків без додаткових доказів.
Наразі вчені розробляють методи для визначення походження кожного сталагміту в печері. Верхайден зазначила, що така робота може показати, чи вибирали будівельники матеріали з певних ділянок, а не просто використовували найближчі доступні фрагменти.
