500-річні сублімовані картоплини інків знайдено в Перу
Унікальна знахідка: 500-річні сублімовані картоплини інків виявлені в Перу
Археологи під час розкопок інкського поселення на посушливому узбережжі південного Перу виявили дві рідкісні сублімовані картоплини віком близько 500 років. Про це повідомляє Phys.org.
Ці картоплини, відомі як чуньо, є одними з небагатьох знахідок такого роду за останнє століття. Ймовірно, їх перевозили по всій імперії інків із засніжених вершин Анд.
Знахідку було зроблено в інкському центрі Тамбо-В'єхо, розташованому в долині Акарі. Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Journal of Field Archaeology, чуньо можна було виготовити лише на великих висотах у холодних гірських умовах. Це робить його наявність на узбережжі рідкісною та цінною знахідкою, яка підтверджує, що інки транспортували цей продукт по всій своїй імперії.
"Було очевидно, що це не просто якась знахідка, а щось особливе", — зазначив доктор Лідіо Вальдес, археолог з Університету Калгарі.
Картопля, яка зберігається століттями
Картопля походить з Анд, де її вирощують уже тисячі років. Однак свіжа картопля швидко псується — у теплому кліматі вона гниє протягом тижня, а деякі сорти стають гіркими та токсичними, якщо їх не обробити.
Щоб вирішити цю проблему, стародавні жителі Анд розробили технологію виготовлення чуньо. Процес полягав у тому, що картоплю піддавали впливу сильних зимових морозів у горах, а потім розморожували на яскравому сонці. Після кількох циклів заморожування та розморожування картоплю утрамбовували й сушили, отримуючи чорний чуньо.
Білий чуньо, знайдений у Тамбо-В'єхо, виготовляли з природно токсичної, гіркої картоплі. Після заморожування її замочували протягом кількох тижнів, а потім сушили. У результаті отримували легкий і зручний продукт, який можна було зберігати роками.
Чуньо було виявлено всередині керамічного глечика, вмурованого в підлогу. У глечику знаходилися дві коричнево-білі картоплини зі зморщеними поверхнями, на яких ще збереглися шматочки шкірки. Поряд із ними лежали уламок інкської кераміки та пошкоджений прядильник. Ці предмети допомогли встановити вік знахідки — ймовірно, вона датується XV–XVI століттями.
У ті часи картопля була основним продуктом харчування, і іспанські літописці згадували, що каравани лам перевозили чуньо до різних складів імперії. Завдяки легкості, міцності та можливості масового виробництва чуньо став одним із найважливіших продуктів у раціоні інків. Навіть після падіння імперії він залишався основним продуктом харчування.
Іспанський літописець С'єса де Леон стверджував, що багато іспанців розбагатіли, продаючи чуньо в шахтах, і повернулися до Іспанії заможними.
Незважаючи на його поширеність у давнину, чуньо рідко зберігається в археологічних знахідках. Остання подібна знахідка була зроблена понад століття тому в Пачакамаці. Посушливий клімат узбережжя та зберігання в глечику, ймовірно, захистили ці картоплини, дозволивши їм зберегтися до наших днів.
Точне місце походження цієї картоплі поки що залишається невідомим, хоча доктор Вальдес планує провести хімічний аналіз, щоб простежити її коріння.
"Було б чудово дізнатися походження цієї картоплі", — сказав він.
За його словами, Тамбо-В'єхо є унікальним археологічним об'єктом:
"Я не впевнений, що є ще якісь інкські пам'ятки, з якими можна було б порівняти. Я сподіваюся колись повернутися, оскільки кожні розкопки дають чудові результати".
Новини археології
У лісах Мексики було знайдено величезне загублене місто майя. Дивним є те, що його виявили не під час експедиції в джунглі, а завдяки повторному аналізу архівних даних, зібраних для зовсім інших цілей і доступних уже багато років.
