Франція долучається до німецько-британського проєкту ракет великої дальності
Франція хоче долучитися до німецько-британського проєкту ракет великої дальності
Франція прагне долучитися до німецько-британського плану з виробництва нових ракет великої дальності, оскільки Європа поспішає посилити свою здатність завдавати ударів у глибину території Росії без допомоги США.
За словами п’яти осіб, обізнаних із ходом переговорів, Париж висловив зацікавленість у приєднанні до програми Берліна та Лондона з нанесення точних ударів у глибину території супротивника.
Програма, оголошена Великою Британією та Німеччиною у 2024 році як флагманський проект їхньої оборонної угоди Trinity House, має на меті створення сімейства сучасних ракет наземного базування з дальністю польоту понад 2 000 км, здатних вражати військові цілі на території Росії.
Нова актуальність проєкту
Видання пояснює, що ця програма набула нової актуальності після того, як Дональд Трамп скасував план розгортання батальйону, оснащеного ракетами "Томагавк" та іншою зброєю великої дальності, на американській базі у західній Німеччині.
Додається, що концепція епохи Байдена була задумана як тимчасове рішення, поки Європа розвиває власні можливості глибоких точних ударів.
Можливості Європи
Видання поділилося, що країни Європи мають у своєму розпорядженні деякі звичайні ракети дальністю близько 300 км і більше, але вони запускаються майже виключно з повітря або з моря.
"Це означає, що європейські винищувачі, військові кораблі чи підводні човни мали б увійти в спірні води або повітряний простір, щоб завдати удару по цілях, розташованих у глибині території Росії", - пояснюється в статті.
Широке використання ракет наземного базування
Широке використання Москвою ракет наземного базування в Україні – на додаток до розміщення зброї великої дальності в Калінінградській області, що є анклавом у Балтійському морі – спонукало європейські країни розвивати власні подібні можливості, сподіваючись, що це допоможе стримати російську агресію.
Інтерес Франції
Зазначається, що інтерес з боку Парижа також відображає дедалі сильніше переконання президента Еммануеля Макрона в тому, що розробка сучасного звичайного озброєння стане цінним доповненням до французького ядерного стримування.
Джерело, обізнане з ходом обговорень, розповіло,що хоча спочатку Франція брала участь у переговорах з Німеччиною та Великою Британією щодо об’єднання зусиль для створення ударних сил дальнього радіусу дії, пізніше Париж відсторонився від цього процесу через дискусію щодо своєї ядерної доктрини.
Німецько-британська пропозиція
Німецько-британська пропозиція щодо глибоких точних ударів, яка є частиною шестистороннього проєкту під назвою ELSA, поки що залишається на концептуальній стадії.
Однак обидві країни домовилися, що хочуть, щоб до складу озброєння входили крилаті ракети-невидимки та гіперзвукова зброя, яка рухається з надвисокою швидкістю по непередбачуваних траєкторіях, що ускладнює її відстеження.
Участь компаній
Видання проінформувало, що серед компаній, що беруть участь у переговорах, – загальноєвропейський виробник ракет MBDA та німецько-британський стартап Hypersonica, який у лютому повідомив, що став першою європейською оборонною компанією з приватним фінансуванням, яка успішно провела випробувальний гіперзвуковий політ.
Париж пропонує, щоб компанія ArianeGroup, яка перебуває у спільній власності європейського аерокосмічного концерну Airbus та французької компанії Safran, долучилася до програми з постачання ракетних прискорювачів, здатних виводити гіперзвукову зброю в атмосферу Землі.
РФ використовує збіднений уран в ракетах
Раніше повідомлялося, що за словами військового оглядача Вадима Кушнікова, в фрагментах російської ракети Р-60, які знайшли на Чернігівщині після атаки дрона "Герань-2", виявили підвищений радіаційний фон.
Кушніков зазначив, що використання збідненого урану в таких боєприпасах є "штатною бойовою частиною радянських ракет".
Також повідомлялося, що керівник навчального департаменту Академії "Дронаріум" Дмитро Следюк пояснив, що збіднений уран у зброї використовуються не через радіоактивність, яка насправді є не надто високою, а через високу щільність самого металу.
