⚡ Терміново
UkrPulse
Дипломатія

Як угода США та Ірану вплине на Росію

· 5 хв читання
Як угода США та Ірану вплине на Росію
Підписання угоди між США та Іраном 19 червня може позбавити Росію ключових важелів впливу, знизити доходи від нафти та посилити тиск Заходу на Москву. Експерти вважають, що стабілізація регіону зробить Росію вразливішою до санкцій і військових ударів, водночас надавши Заходу більше можливостей для тиску на російську економіку. Для Путіна цей сценарій загрожує втратою геополітичних позицій та фінансовою нестабільністю.

Як угода між США та Іраном може вплинути на Росію

На думку експертів, укладення рамкової угоди між Вашингтоном і Тегераном усуне надзвичайну ситуацію, яка робила Росію важливим гравцем на міжнародній арені. Видання Newsweek зазначає, що Москва робить ставку на хаос, а не на стабілізацію.

Що передбачає угода

За попередньою домовленістю, підписання угоди очікується 19 червня у Швейцарії за посередництва Пакистану. Вона має покласти край військовому конфлікту, відновити судноплавство в Ормузькій протоці та припинити морську блокаду Ірану з боку США. Також передбачено 60-денне вікно для переговорів щодо ядерної програми Ірану.

У разі укладення угоди Росія втратить один із ключових важелів впливу, хоча Іран збереже свої потужності. Для президента Володимира Путіна такий сценарій матиме неоднозначні наслідки: він підтримує його теорію влади, але негативно позначиться на фінансовому стані країни та довгостроковому впливі.

Чому угода невигідна для Росії: 7 ключових причин

  • Підтвердження ефективності тактики заручників.

    Через Ормузьку протоку у першому півріччі 2025 року щодня транспортувалося близько 20,9 млн барелів нафти та інших рідких вуглеводнів – це п’ята частина світового споживання нафтопродуктів і понад чверть морської торгівлі нафтою. Як зазначає видання, Путін зробить висновок: залежність інших країн від ресурсів – це потужний важіль впливу.

    Ірану не потрібно було перемагати США, щоб отримати перевагу в переговорах. Достатньо було зробити стабільність настільки дорогою, щоб дипломатія стала нагальною необхідністю. Москва вже використовує подібну тактику: газопроводи, маршрути постачання зерна, судноплавство у Чорному морі, окуповані території, ядерні загрози та викрадені цивільні особи стають предметом торгу.

  • Створення "українського прецеденту".

    Іранська рамкова угода передбачає 60-денний період для переговорів щодо ядерної програми після відновлення перемир’я та судноплавства в Ормузькій протоці. Такий підхід – "спочатку заморозити конфлікт, а потім вирішувати питання" – саме той сценарій, якого прагне Путін щодо України.

    Перемир’я, за якого Росія утримуватиме українські території, дасть Москві час, легітимацію через виснаження противника та платформу для нескінченних переговорів щодо остаточного статусу. Небезпека полягає в тому, що примус на полі бою перетворюється на дипломатичний заручник. В Ірані таким заручником був комерційний вузький прохід, в Україні – це земля та люди.

  • Енергетична криза принесла оточенню Путіна несподівані прибутки.

    Іранська криза на короткий час перетворила російських енергетиків, що перебувають під санкціями, на ключових бенефіціарів. Після укладення угоди про продовження перемир’я ціни на нафту впали більш ніж на 4%, що продемонструвало, яку премію за ризик ринки прив’язували до Ормузької протоки.

    Найближче оточення Путіна скористалося цією ситуацією. Зокрема, Ігор Сечін – голова правління "Роснефти", та Олександр Новак – віце-прем’єр-міністр Росії та колишній міністр енергетики.

  • Угода позбавляє Путіна вигоди від продажу нафти.

    Інститут країн з перехідною економікою при Банку Фінляндії (BOFIT) попереджає, що зниження цін на російську нафту призведе до скорочення бюджетних надходжень і сповільнить темпи зростання ВВП Росії у 2025 та 2026 роках приблизно на один процентний пункт порівняно з базовим сценарієм.

    Російський бюджет на 2026 рік і так базувався на оптимістичних прогнозах щодо цін на експорт нафти, економічного зростання та надходжень до бюджету. Як зазначає видання, зниження цін на нафту не призведе до поразки Росії, але полегшить застосування інших антиросійських заходів.

  • Контролювати "тіньовий флот" стане простіше.

    У січні 2026 року експорт російської нафти морським транспортом зріс на 19%, причому 49% перевезень здійснювалося санкціонованими танкерами "тіньового флоту". 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії передбачав посилення заходів щодо цього флоту, зокрема заборону на використання портової інфраструктури та підготовку до заборони надання морських послуг щодо російської нафти.

    Якщо Ормузька протока знову відкриється і залишиться відкритою, російські вантажі втратять захисну завісу кризи. Танкери, які здавалися корисними під час паніки, знову стануть об’єктами для контролю.

  • Іран стає менш залежним від Москви.

    17 січня 2025 року Росія та Іран підписали Договір про всеосяжне стратегічне партнерство, що охоплює співпрацю в сферах безпеки, енергетики, фінансів, транспорту та промисловості. Однак аналітики Інституту досліджень війни зауважили, що в договорі відсутня стаття про взаємну оборону, що зараз має велике значення.

    Росія позиціонувала себе як союзник Ірану, але не змогла захистити його від тиску, який призвів до укладення нової угоди. Іран, який перебуває під санкціями, потребує Москви, але якщо ситуація стабілізується, Тегеран може шукати інших партнерів – наприклад, у Пекіні.

  • Захід отримає більше можливостей для удару по російській військовій економіці.

    Найгірший сценарій для Путіна – коли угода з Іраном зробить Росію головною мішенню для Заходу. Під час кризи в Ормузькій протоці західні уряди діяли обережно, побоюючись завдати удару по вже нестабільному енергетичному ринку. Як тільки ситуація стабілізується, ця обережність втратить сенс.

    Це не просто втрата нафтової премії – це зміна операційного середовища навколо російської військової економіки. Україна вже завдає ударів по енергетичній інфраструктурі Росії: нафтові платформи, трубопроводи, нафтосховища, порти та нафтопереробні заводи. Продаж сирої нафти та нафтопродуктів є основним джерелом зовнішніх доходів Росії і значною мірою фінансує її військові дії.

    Як підсумовує видання, угода не просто усуває кризу, яка робила Росію корисною. Вона може дати ворогам Москви більше свободи для атак на системи доходів, судноплавства та палива, які забезпечують продовження війни.

Останні новини щодо угоди між США та Іраном

Президент США Дональд Трамп заявив, що угода з Іраном уже досягнута. За його словами, Тегеран зобов’язався відмовитися від створення ядерної зброї. Текст угоди буде оприлюднено 19 червня або трохи пізніше. При цьому Трамп підкреслив, що санкції не будуть зняті з Ірану, доки країна не виконає свої зобов’язання. Президент США запевнив, що Ормузька протока буде повністю відкрита до 19 червня.

Британський колумніст The Telegraph Чарльз Мур вважає, що потенційна домовленість між США та Іраном може стати тривожним сигналом для України. На його думку, прагнення Трампа продемонструвати швидкий мир може поширитися й на інші конфлікти. Зокрема, він прогнозує, що президент США спробує принести подібний "мир" і в Україну. Росія, за словами журналіста, знатиме, як цим скористатися.

Джерело: unian