Іранські активи: переговори США та Тегерана
Вашингтон і Тегеран: на порозі нових переговорів щодо заморожених активів
Вашингтон та Тегеран готуються до другого раунду переговорів, у центрі яких – доля заморожених іранських активів. Президент США Дональд Трамп вже заявив, що не планує розморожувати 20 мільярдів доларів в обмін на збагачений уран. Іранські гроші періодично блокуються ще з 1979 року і зберігаються у багатьох країнах світу.
Економіка Ірану виснажена багаторічними санкціями, а країна потерпає від шаленої інфляції. Видається, що Тегеран бачить у поверненні цих активів єдиний шанс на порятунок своєї економіки.
Ще перед першим раундом переговорів спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф висунув жорстку вимогу: доходи, заблоковані в іноземних банках, мають бути повернуті ще до початку будь-яких офіційних дискусій.
Проте зустріч, що відбулася в Пакистані, не дала жодних конкретних результатів, хоча після початку блокади портів Іран виявив більшу зговірливість. Ситуація може прояснитися вже 22 квітня – саме тоді закінчується термін чинного режиму припинення вогню.
Заморожені мільярди: скільки та де зберігаються іранські активи
Точна сума заблокованих активів Ірану є предметом суперечок, однак експерти називають цифру, що перевищує 100 мільярдів доларів. Це утричі більше, ніж річний дохід країни від продажу нафти та газу.
«Це дуже значна сума, особливо для суспільства, яке десятиліттями страждає від санкцій, введених США», – повідомив Фредерік Шнайдер, позаштатний старший науковий співробітник Близькосхідної ради з питань глобальних справ.
Географія заморожених коштів Ірану:
- Китай: щонайменше 20 мільярдів доларів;
- Індія: близько 7 мільярдів доларів;
- Ірак та Катар: по 6 мільярдів доларів у кожній країні;
- США: приблизно 2 мільярди доларів безпосередньо в американських банках;
- ЄС (зокрема Люксембург): 1,6 мільярда доларів;
- Японія: близько 1,5 мільярда доларів.
Наразі головна вимога Тегерана – отримати щонайменше 6 мільярдів доларів як жест «зміцнення довіри».
Чому іранські активи опинилися "під замком": історія санкцій
Блокування іранських коштів почалося ще у листопаді 1979 року. Тодішній президент США Джиммі Картер заморозив активи у відповідь на захоплення американських заручників у Тегерані. З того часу санкції лише посилювалися, головним чином через ядерну програму Ірану та його підтримку тероризму.
Ситуація з активами нагадує гойдалки. У 2015 році, за адміністрації Барака Обами, Іран отримав доступ до частини своїх грошей в обмін на укладення ядерної угоди. Проте вже у 2018 році Дональд Трамп розірвав цю домовленість, і кошти знову стали недоступними.
Останній інцидент стався за президентства Джо Байдена, коли він заблокував 6 мільярдів доларів у Катарі, раніше дозволених до переказу з Південної Кореї. Це рішення було ухвалене у відповідь на масовану атаку Ірану на Ізраїль за допомогою дронів та ракет.
Економічне виживання: навіщо Тегерану мільярди саме зараз
Для Тегерана розморожування цих коштів – це питання виживання режиму та стабілізації економіки. Роксан Фарманфармаян, академічна директорка Кембриджського університету, пояснює, що доступ до цих активів дозволить країні ефективніше боротися з інфляцією та модернізувати свою інфраструктуру.
«Це означало б можливість репатріювати кошти, зароблені у твердій валюті від продажу нафти, наприклад, назад у власну економіку. Це також дало б їй контроль над коливаннями валютних курсів», – зазначила вона.
Політолог Кріс Фезерстоун з Йоркського університету вважає, що крок США щодо розморожування активів став би потужним дипломатичним сигналом. Однак непередбачуваність адміністрації Дональда Трампа робить будь-які прогнози щодо подальшого розвитку подій вкрай ризикованими.
