Європа не підтримає операцію проти Ірану через рішення США
Чи змусить Європу підтримати операцію проти Ірану загроза виведення військ США з Німеччини?
Рішення президента США Дональда Трампа вивести близько 5 тисяч американських військових із Німеччини не вплинуло на позицію європейських союзників щодо конфлікту з Іраном. Як повідомляє The Hill, у Вашингтоні сподівалися, що такий крок підштовхне Європу активніше підтримати США – зокрема, у розблокуванні Ормузької протоки або у військових діях проти Ірану. Проте європейські країни продовжують дотримуватися власного курсу, зосереджуючись на зміцненні власної безпеки.
Йорн Флек, старший директор Європейського центру при Атлантичній раді, зазначив, що європейці зацікавлені у відкритті Ормузької протоки, але діють виходячи з власних інтересів. "Європейці шукають шляхи сприяння врегулюванню ситуації та розблокуванню протоки, але це продиктовано їхніми власними цілями. Рішення Трампа про виведення військ на них не впливає", – наголосив експерт.
Нині в Німеччині дислокується найбільший американський контингент у Європі – близько 36 тисяч військовослужбовців. Там же розташована авіабаза Рамштайн, ключовий логістичний центр США за межами континенту. Однак роздратування Трампа посилилося після відмови низки союзників по НАТО брати участь в операції проти Ірану. Зокрема, Іспанія та Італія заборонили використовувати свої бази для літаків, залучених до кампанії.
Флек підкреслив, що такі дії лише посилюють прагнення Європи зменшити залежність від США та наростити власні оборонні можливості. "Цей епізод лише зміцнить європейську рішучість розвивати власні військові спроможності та зміцнювати суверенітет", – зазначив він.
На тлі сумнівів у надійності американських гарантій Німеччина та інші європейські країни збільшують військові витрати. У квітні Берлін оприлюднив першу з часів Другої світової війни повноцінну військову стратегію, де Росію названо головною загрозою. Метою Німеччини є створення найпотужнішої армії в Європі до 2039 року.
У НАТО ситуацію прокоментували обережно. Представниця Альянсу Еллісон Харт зазначила, що виведення військ підкреслює необхідність для Європи брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку.
Президент Фінляндії Олександр Стубб закликав європейців "знизити градус" дискусії та висловив упевненість, що США не повністю залишать Європу. Держсекретар США Марко Рубіо намагався пом’якшити ситуацію, наголосивши, що мова йде про менше ніж 14% американського контингенту в Європі, а остаточного рішення про подальше скорочення сил поки немає.
Водночас навіть серед американських республіканців ідея виведення військ викликала критику. Голова комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер та голова аналогічного комітету Палати представників Майк Роджерс заявили, що замість виведення військ Вашингтону слід передислокувати їх ближче до східного флангу НАТО.
Європейські аналітики зазначають, що союзникам дедалі складніше розрізняти, які погрози Трампа є реальними, а які – частиною політичного тиску. Під час свого першого президентського терміну він уже обіцяв вивести майже 10 тисяч військових з Німеччини, проте цей план так і не був реалізований.
Пол Тейлор, експерт Європейського політичного центру, додав, що додаткове роздратування в Європі викликає те, що США розпочали конфлікт з Іраном без консультацій із союзниками. "Європейці вважають, що Трамп ніколи не ставився до союзників як до партнерів. Він не вірить в альянси і прагне миттєвого ефекту в стилі реаліті-шоу", – заявив Тейлор.
Конфлікт між Трампом та європейськими союзниками
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії США, заявивши, що Вашингтон "принижується перед іранським керівництвом", а війна була "як мінімум погано продумана". У відповідь Трамп оголосив про скорочення американської військової присутності в Німеччині та пригрозив подальшим виведенням військ.
У Берліні на це відреагували стримано. За словами експертів, німецька влада очікувала такого кроку і розглядає його як додатковий стимул прискорити розвиток власної оборони.
