Китай експлуатує залежність Росії заради власних інтересів
Китай використовує стратегічну залежність Росії на свою користь
Візит російського лідера Володимира Путіна до Китаю не лише підтвердив публічну солідарність між Москвою та Пекіном, а й виявив дедалі глибшу залежність Росії від Китаю на тлі війни проти України та конфронтації із Заходом. Про це йдеться в аналізі британського політолога Марка Галеотті для The Times.
Під час зустрічі лідери обох країн знову наголосили на "багатополярному світі" та стратегічному партнерстві. Путін заявив, що відносини між країнами "досягли безпрецедентного рівня", а Сі Цзіньпін охарактеризував співпрацю як "історичний максимум всебічного партнерства". Однак за дипломатичними заявами приховується дедалі більш нерівний баланс сил.
Газопровід "Сила Сибіру-2": чому угода не відбулася
Одним із ключових питань для Москви була домовленість щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який мав забезпечити масштабні поставки російського газу до Китаю. Проте після переговорів угоди так і не було підписано. Китай продовжує уникати конкретних зобов'язань, а акції "Газпрому" після саміту впали на 3,5%.
Попри глобальні енергетичні ризики, Пекін не поспішає робити ставку виключно на російські ресурси та паралельно нарощує закупівлі зрідженого газу з інших країн.
Росія потрапляє в технологічну та економічну залежність
Через війну проти України Росія дедалі більше покладається на китайські технології та товари. Йдеться про мікроелектроніку, компоненти для безпілотників і ракет, цивільні FPV-дрони, шини та навіть матеріали для виробництва артилерійських боєприпасів.
Усвідомлюючи свою перевагу, Китай веде жорсткі переговори та отримує значні економічні вигоди. Зокрема, Пекін купує російський газ за цінами, які, за оцінками експертів, на 20–30% нижчі, ніж для інших покупців. Крім того, Китай зміцнює свої позиції в Арктиці та отримує доступ до нових торговельних маршрутів.
У російських елітах зростає тривога
Попри офіційну риторику про "дружбу без меж", у російських елітах дедалі частіше лунають побоювання щодо надмірної залежності від Китаю. Російські спецслужби фіксують активізацію китайського шпигунства, бізнес скаржиться на витіснення місцевих виробників дешевими китайськими товарами, а військові побоюються посилення КНР поблизу спільного кордону.
Окреме занепокоєння викликає перспектива зміни керівництва Китаю після Сі Цзіньпіна — у Москві не впевнені, що наступний лідер буде таким же прагматичним щодо Росії.
Китай підтримує Росію, але на власних умовах
Аналітики наголошують, що Китай не зацікавлений у поразці Росії, проте співпрацює з Кремлем виключно з власної вигоди. Сі Цзіньпін демонструє Путіну дипломатичну підтримку, дозволяючи йому зберігати образ "світового лідера", особливо після спроб Заходу ізолювати Росію. Водночас Пекін уникає кроків, які могли б зашкодити китайським інтересам.
"Пекін знає, що має перевагу, і відповідно торгується", — зазначає Галеотті.
Війна змінила баланс сил
Експерти вважають, що саме війна проти України різко посилила залежність Росії від Китаю. Через санкції, втрати на фронті та економічні проблеми Кремль дедалі більше потребує китайських ринків, технологій та політичної підтримки.
Для Путіна головним пріоритетом залишається продовження війни та збереження влади, навіть якщо це означає болючі компроміси з Пекіном.
"Наразі китайсько-російські відносини, хоча й не є "дружбою без меж", якою їх проголошували Путін і Сі, працюють. За лаштунками вони позначені взаємною підозрою та неприкритим егоїзмом. Однак, доки Путін і Сі вважають, що панівний світовий порядок створений Заходом для власної вигоди, у них є всі підстави співпрацювати, коли це вигідно, та ігнорувати розбіжності, коли це необхідно", — підсумовує Галеотті.
Справжня суть відносин між Пекіном і Москвою
У лютому 2022 року лідери Росії та Китаю Володимир Путін і Сі Цзіньпін проголосили "партнерство без кордонів" — всього за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. На перший погляд, відносини між країнами здаються процвітаючими, проте недавній візит Путіна до Пекіна розкрив їхню справжню асиметричність.
Як зазначає Foreign Policy, візит російського лідера продемонстрував, наскільки нерівними стали відносини між Пекіном і Москвою. Поки Росія загрузла в безнадійній війні та страждає від економічної стагнації, саме Китай визначає умови цього партнерства.
