Новий законопроєкт №15237 про мобілізаційне бронювання в Україні

Економічне бронювання та служба в резерві: що передбачає новий законопроєкт №15237 про мобілізацію

В Україні готують нову модель бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Законопроєкт №15237 "Про справедливе бронювання та участь у обороні", ініційований народним депутатом Максимом Заремським ("Слуга народу"), пропонує змінити підхід до відстрочки від призову. Раніше депутати обговорювали можливість платної відстрочки та скорочення переліку критичних підприємств.

Наразі система бронювання функціонує переважно через постанови Кабінету Міністрів, що викликає постійні дискусії щодо прозорості та рівності умов для всіх. Новий документ має на меті закріпити ключові критерії на законодавчому рівні.

Основні зміни у системі бронювання

Автори ініціативи пропонують відмовитися від моделі, за якої заброньований працівник повністю звільняється від участі в обороні. Натомість передбачається, що людина зможе продовжувати працювати в економічному секторі, але водночас братиме участь у підтримці оборони держави.

Законопроєкт вносить зміни до статті 25 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Категорії осіб, підстави для бронювання та терміни відстрочки планується визначати виключно законом, а не урядовими рішеннями. Це ускладнить зміну правил, оскільки нові критерії потребуватимуть затвердження Верховною Радою.

Документ забороняє безстрокове бронювання. Статус заброньованих осіб перевірятимуть регулярно, щоб забезпечити відповідність вимогам закону.

Форми участі заброньованих у забезпеченні оборони

Законопроєкт передбачає три варіанти участі заброньованих осіб у підтримці оборони:

• Робота на об’єктах критичної інфраструктури – енергетика, транспорт, оборонна промисловість та інші стратегічні галузі.
• Служба в резерві – працівник зможе продовжувати цивільну діяльність, але має проходити підготовку та бути готовим до швидкого залучення за потреби.
• Цільові внески на оборону – так зване економічне бронювання, коли компанія або працівник сплачують визначений внесок на потреби Збройних сил.

Також планується створити державний Реєстр заброньованих осіб. Дані працівників критичної інфраструктури частково приховуватимуть, щоб мінімізувати ризики ракетних ударів та шпигунства.

Автори законопроєкту вважають, що цільові внески допоможуть залучити додаткові кошти на закупівлю озброєння та фінансування армії. Крім того, це має зменшити напруженість між військовими та цивільними працівниками.

Нерозв’язані питання

У законопроєкті залишаються відкритими деякі важливі аспекти:

• Розмір внесків на економічне бронювання та механізм їх визначення.
• Організація служби в резерві без зупинки роботи підприємств.
• Захист Реєстру заброньованих осіб від кібератак та несанкціонованого доступу до даних.

У разі ухвалення закону Кабінет Міністрів матиме три місяці на розробку нових правил та технічної інфраструктури для запуску системи.