Путін наполягає на стамбульських умовах для мирних переговорів
Путін наполягає на "стамбульських домовленостях" як єдиній основі для переговорів
Кремлівський лідер Володимир Путін знову заявив про готовність Росії до мирних переговорів, але виключно на умовах так званих "стамбульських домовленостей" 2022 року. За його словами, у нього "немає підстав відходити від них". Як основу для можливих зустрічей Путін назвав "принципи Стамбулу й Анкориджа", "реалії на землі" та ультимативну заяву МЗС РФ від 2024 року.
Диктатор повторив фальшиве твердження про те, що мирний процес було перервано виключно з ініціативи України. Він також назвав удари Збройних сил України по об’єктах у Росії спробою "створити враження сильних позицій" перед майбутніми переговорами, стверджуючи, що вони "не впливають на ситуацію на фронті".
Звинувачення в "неонацизмі" та реакція на атаки
Не обійшлося без традиційних пропагандистських штампів. Путін знову назвав українську владу "неонацистським режимом", цинічно порівнюючи її з подіями Другої світової війни.
На тлі регулярних ударів по нафтобазах та військових заводах у Росії Путін закликав чиновників "найуважніше ставитися до зон відповідальності". При цьому він намагався перетворити внутрішню паніку на пропагандистський аргумент, стверджуючи, що атаки на російські об’єкти лише "стимулюють" окупантів до виконання бойових завдань.
Для заспокоєння внутрішньої аудиторії Путін пообіцяв, що Росія "продовжить впевнено рухатися в усіх напрямках розвитку", попри економічний тиск та триваючі бойові дії.
Що передбачали "стамбульські домовленості"
Згідно з проектом мирного договору, Україна мала:
- дотримуватися "постійного нейтралітету", відмовившись від вступу до військових союзів, зокрема НАТО;
- відмовитися від виробництва та придбання ядерної зброї, не допускати іноземні війська на свою територію та не пропускати зброю;
- не надавати інфраструктуру (аеродроми, морські порти) іншим країнам;
- утримуватися від військових навчань за участю іноземних військ та не брати участі в будь-яких військових конфліктах;
- законодавчо заборонити "фашизм, нацизм та агресивний націоналізм".
Росія, зі свого боку, нібито зобов’язувалася припинити агресію та не нападати на Україну. У разі нового конфлікту країни-гаранти мали надати Києву військову допомогу протягом трьох днів – цей пункт фактично дублював п’яту статтю НАТО.
Однак за умовами Москви окуповані частини Донецької та Луганської областей частково залишалися під контролем РФ. Крим і Севастополь виключалися з системи гарантій, що означало їхню фактичну передачу Росії. Кремль також наполягав на включенні до договору Білорусі, тоді як Україна пропонувала Туреччину як гаранта.
Інші заяви Путіна
Раніше Путін звинуватив Україну в ударах по цивільній інфраструктурі та заявив, що Москва "наближається до перемоги".
Також стало відомо про телефонну розмову Путіна з колишнім президентом США Дональдом Трампом. За словами Трампа, бесіда тривала 55 хвилин і мала "дружній та відвертий характер". Він наголосив на необхідності припинення війни в Україні. У відповідь Путін заявив, що мирному врегулюванню нібито заважають удари ЗСУ по "цивільних об’єктах у Росії".
