Путін програє: глобальні події б'ють по РФ
Поточна ситуація у світі не приносить Путіну жодної користі
Хоча останні події в Ірані й принесли Росії тимчасовий економічний успіх, піднявши ціни на нафту та послабивши тиск санкцій, ці короткострокові вигоди навряд чи допоможуть Кремлю здобути перемогу над Україною. Навпаки, глобальні зміни свідчать про послаблення позицій Росії на міжнародній арені.
У своїй колонці для The New York Times (NYT) оглядач Сергій Шмеманн аналізує, що російська економіка отримує лише короткий перепочинок на тлі руйнівних ударів по Ірану – державі, яку російський диктатор Володимир Путін так високо цінує як стратегічного партнера.
"Іран був найближчим партнером Росії на Близькому Сході, постачаючи безпілотники для ударів по Україні та забезпечуючи найважливіший маршрут для обходу санкцій", – нагадав Шмеманн, підкреслюючи критичну роль Тегерана для Москви.
Оглядач також зазначив, що значні збитки Ірану відбулися невдовзі після успішної спецоперації США із захоплення венесуельського союзника Кремля Ніколаса Мадуро. Цей епізод доповнює низку невдач, адже раніше Кремль не зміг запобігти падінню іншого диктатора-соратника – Башара Асада в Сирії.
Шмеманн прогнозує, що наступною мішенню для США може стати ще один союзник Путіна – Куба.
"Більше того, Росія позбавлена права голосу в питаннях майбутнього Ірану або інших своїх союзників. Нафтові компанії витісняються з Венесуели після повалення Мадуро. У січні американські війська без докорів сумління захопили російський танкер, який нібито порушив санкції щодо Венесуели", – написав оглядач, демонструючи відчутне зменшення впливу Росії.
Таке відверто зневажливе ставлення, на думку Шмеманна, є вкрай болісним для Путіна, який прагне відновити глобальний вплив Росії до рівня радянської епохи.
Козир у руках Путіна
"Загадкова симпатія президента США Дональда Трампа до російського диктатора стала важливим козирем у руках Путіна, який сподівався використати його для отримання підтримки Вашингтона, щоб досягти перемоги над Україною: захоплення всього Донбасу та нейтралізації країни. Відповідно, Путін уникав особистої критики Трампа за долю своїх друзів", – роз’яснив Шмеманн.
Однак, як підкреслив оглядач, головна дилема Путіна полягає в цілковитій непередбачуваності подальших дій Трампа, що створює значну невизначеність для стратегії Кремля.
Війна залишається збитковою для РФ
Шмеманн стверджує, що навіть попри фінансові вливання російських олігархів у війну проти України та ймовірне скорочення поставок американської зброї Києву, конфлікт продовжуватиме завдавати величезної та непоправної шкоди Росії.
"З кожним днем війни Росія все більше відстає в конкуренції великих держав, яка домінуватиме у світовій геополітиці в найближчі роки. Росії не потрібні ресурси для продовження війни проти України, їй потрібні стимули для її припинення", – вважає Томас Грем, співробітник Ради з міжнародних відносин.
Шмеманн погодився, що війна в Ірані послабила ці стимули до припинення конфлікту в короткостроковій перспективі. Проте він наголосив:
"Але вони повинні залишатися колишніми: дати Україні те, що їй потрібно, щоб утримати свої позиції, поки Путін не зрозуміє, що насильство ні до чого не приводить".
Ситуація на Близькому Сході
Між Іраном і США зберігаються істотні розбіжності щодо досягнення угоди про припинення конфлікту. Зокрема, зазначається, що збереження Ормузької протоки відкритою "залежить від дотримання США умов припинення вогню". Щодо деталей ядерних питань угода взагалі не досягнута, що вимагає серйозних переговорів для подолання розбіжностей.
