Росія погрожує Європі: Україна готує перелом у війні

Ескалація напруги: Росія погрожує Європі, Україна готує перелом у війні

Останні тижні характеризуються зростанням напруги між Європою та Російською Федерацією. Хоча наразі це переважно "гібридна" та "словесна" ескалація, її характер викликає занепокоєння. Міністерство оборони РФ оприлюднило список європейських компаній, які нібито причетні до постачання дронів Збройним силам України. Водночас, російські офіційні особи, такі як Лавров, погрожують колишньому раднику з національної безпеки США Келогу, а Лукашенко заявляє про "мобілізацію". Навіть спікер Кремля Пєсков та колишній міністр оборони Шойгу висловлюють погрози, зокрема фінам та балтійцям, називаючи їхні дії "самообороною наперед".

Цікаво, що навіть помірні голоси в Росії, які раніше утримувалися від агресивної риторики, тепер приєднуються до хору погроз на адресу ЄС та Великої Британії.

Ленінградська область: "Прифронтовий" регіон та підготовка до агресії

Губернатор Ленінградської області пішов ще далі, запропонувавши вважати свій регіон "прифронтовим". Він аргументує це "найдовшим кордоном з недружнім блоком НАТО" і стверджує, що лише за перший квартал поточного року там було "збито" 243 українських безпілотних літальних апарати.

Хоча в Україні ці заяви сприймаються з іронією як ознака слабкості Кремля, вони є значно більшим, ніж просто слова. Це створює конкретний привід для відкритої мілітаризації регіону, яка раніше здійснювалася приховано. Фактично, інфраструктура для потенційного нападу на країни Балтії виглядає вже майже готовою.

Російська пропаганда дедалі активніше експлуатує тему прольоту українських дронів територією ЄС як привід для "агресії у відповідь". Варто зазначити, що навіть деякі "профільні" російські "z-блогери", які обізнані з темою, ставлять цю відверто фейкову ідею під сумнів, хоча й називають співпрацю України та її донорів головною загрозою.

Кремль нервує: Українська стратегія знищення тилів

Ці події свідчать про те, що Кремль нервує. Російське керівництво, схоже, не знає, як зупинити Україну, яка робить ставку на знищення російських промислових тилів та економіки. Ця стратегія передбачає систематичне винищення систем протиповітряної оборони, штабів та військових складів.

Лише в ніч на 16 квітня одним підрозділом "Птахи Мадяра" було вражено зенітно-ракетний гарматний комплекс "Панцир", зенітно-ракетний комплекс "Оса-АК", ЗРК "Бук-М1". Крім того, на території Криму було знищено дві бази зберігання оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер", дві нафтобази та склад боєприпасів. На Донеччині уражено базу зі складом російського "Рібкону". Це лише один підрозділ за одну ніч.

Подібні удари є серйозним приводом для занепокоєння Кремля. Адже "далекобійною" та "середньою" рукою по росіянах б'ють не тільки "пташенята" Бровді з СБС, а й Головне управління розвідки, Служба безпеки України, а також практично кожна бригада ЗСУ та Національної гвардії. З цього року бригади безпосередньо закуповують "мідлстрайки" для їх застосування як керованих авіабомб. Перелічені вище події – це вже не сенсація, а звична рутина, яка значно скорочує можливості Збройних сил РФ.

Якщо Україна зможе доопрацювати та налагодити системи прикриття техніки та піхоти від FPV-дронів, які наразі тестуються у 7-му Корпусі Десантно-штурмових військ, це може стати анонсом перелому у війні на користь України.

Європейська підтримка та створення "ЄвроНАТО"

"Перемога тепер стала для Путіна лише далекою мрією. Він розуміє, що його економіка перебуває у жалюгідному стані", – заявив днями очільник НАТО Марк Рютте.

Рютте знає, про що говорить, адже ця ситуація розвивається за кооперації та за кошти європейців, на тлі "самоусунення" Трампа. Хоча реальна залученість європейців, на жаль, значно нижча за рівень, який малюють росіяни, що просто шукають привід для провокацій.

Якби ЄС справді дозволяв українським дронам проліт своєю територією, це значно полегшило б завдання ураження найвразливіших місць російського ВПК та нафтогазової галузі. Однак, на жаль, це лише вигадки російської пропаганди, які, втім, показують, наскільки Кремлю "боляче".

Підтримку європейців наочно продемонстрував останній "Рамштайн". За інформацією міністра оборони Федорова, європейці надали допомогу на понад 4 мільярди доларів, з яких 1,5 мільярда піде саме на дрони – як європейського, так і українського виробництва. Після провальних для Кремля виборів в Угорщині Україні, ймовірно, розблокують 90 мільярдів євро підтримки на два роки.

Крім того, генсек НАТО Рютте заявив про наміри країн блоку надати цього року Україні ще 60 мільярдів доларів суто військової підтримки. Якщо все обіцяне буде передано (що не є гарантованим, але дає надію), це стане потужною допомогою, досягнутою без участі США.

Європейці й самі активно переозброюються. На тлі хаотичних дій Трампа Європа готує формат "ЄвроНАТО" як альтернативу можливому розпаду Альянсу в разі виходу з нього США. Його "бета-версією" є міжнародні сили JEF – The Joint Expeditionary Force.

Ці "Об’єднані експедиційні сили" були утворені за ініціативою Лондона ще у 2014-2015 роках саме як реакція на агресію Кремля проти України. Вони об’єднують Велику Британію, Нідерланди, скандинавські та балтійські країни – тобто найбільш рішучих донорів та партнерів України. Ці країни не лише допомагають Україні, а й все частіше зупиняють російські судна "тіньового флоту", "тренуючись" у здійсненні морської блокади. Це і є "кістяк" "ЄвроНАТО" або "зародок" того "НАТО 3.0".

JEF – це не просто "гурток за інтересами", це країни, яким Кремль безпосередньо може загрожувати військовим шляхом, і яким він вже погрожує. Саме JEF, цей "альянс в альянсі", намагається дискредитувати Лавров для Трампа та його оточення, натякаючи на нібито лобізм з боку опального у Білому домі генерала Келога, якого Трамп дуже не любить за його прихильність до України та Європи.

Отже, путінський режим вдається до всіх можливих інструментів, щоб хоч якось порушити підтримку України та не дати створити "ЄвроНАТО". Головні сподівання Кремля – на залякування та Трампа.

Загроза Європі: Сценарії агресії та готовність

Проте поза цим блоком європейці досі нерішучі. Наприклад, начальник Генштабу Бельгії в інтерв’ю західним ЗМІ зазначає, що РФ "буде готова" напасти на НАТО лише до 2030 року, "після завершення війни з Україною". А потім додає, що якщо вдасться відтягнути російську агресію до 2035 року, то Європа досягне "безпекової автономії", натякаючи, що тоді зможе не лише вистояти, а й перемогти РФ у бою. Це підтверджує, що вони реально бояться нападу Росії, щойно українці припинять опір.

Головне питання – чи нападе Кремль на Європу? Так, нападе. Вже нападає. Адже "атака" може бути не лише військовою. Військова агресія – це завжди акт відчаю, коли все інше вже не спрацювало. Це шаблон з давніх часів.

Спочатку відбувається залякування, спроби дестабілізації, провокації (диверсіями, мігрантами, дронами, проросійськими політиками та агентурою тощо). Але все це вже відбувається в Європі – і це вже не працює. Європейці, навпаки, допомагають Україні ще більше, відчуваючи тиск, що наростає. Отже, єдиний варіант для Кремля – це подальша ескалація.

Керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко вказує на три сценарії подальшої російської агресії:

• продовження війни проти України "щонайменше до 2028 року" (без нападу на ЄС);
• "заморозка" фронту, пошук "крайніх", щоб "відбілити" Путіна (також без ескалації);
• продовження війни проти України та гібридна агресія проти ЄС "ближче до 2028 року".

Останній варіант наразі є найбільш імовірним. Під "гібридною атакою" Коваленко має на увазі атаки дронами (ймовірно, по заводах зі списків МО РФ) та перетинання "ДРГ до 20 осіб" кордону з балтійськими країнами.

Коли йшлося про готовність російської інфраструктури до агресії, малися на увазі й низка підземних ходів між Білоруссю та Литвою. Ними Лукашенко з Путіним відправляли мігрантів до ЄС, але ними можуть скористатися і ДРГ (а, можливо, вже скористалися і просто вичікують, як аналогічні "сплячі ДРГ" у Києві у 2022 році).

Шведи додають, що може бути десант на одному з малих островів у Балтійському морі. Через це НАТО, ймовірно, не почне війну з ядерною Росією, але провокація буде значною. Однак найбільш імовірною є саме атака дронами за "Ормузьким сценарієм", ефективність якого довів Іран.

Висновок: Єдина стратегія проти російської ескалації

Отже, у Кремля майже все готово. "Майже", тому що резерви, які могли б бути використані для цієї неблагої справи, росіяни вимушено відправляють проти українців. Тобто план ЄС працює – Україна "закриває" Європу.

Тим не менш, вже потрібно говорити не про альтернативні сценарії, а про єдину стратегію. Погрози, провокації, гібридні атаки та, зрештою, повноцінне вторгнення – це не альтернативи. Це саме етапи російського плану вторгнення, де після кожного етапу активності оцінюється результат і відбувається подальша ескалація. Завдання поточного етапу – знайти слабку ланку, по якій потрібно вдарити за готовності. Наприклад, під латвійські вибори у жовтні.

Це може бути і скандинавський острів, і "Сувальський коридор", і ДРГ під виглядом "мігрантів", і дрони, які спочатку просто залітають (їх ніхто не збиває), а потім раптово б’ють по натівських ППО, заводах – куди заманеться, оскільки їхнє збиття буде розцінене як "ескалація".

Але це працює і у зворотний бік. Якщо ЗСУ стануть більш потужними (щоб у РФ не залишилося вільних резервів), якщо у Кремля закінчаться кошти, якщо JEF почне діяти більш рішуче і стане "закривати" вразливості Альянсу… Забагато "якщо", але російські плани "шиті білими нитками", і протидія їм є. РФ вразлива як ніколи раніше.

Її спроможність до ескалації залежить виключно від рішучості самих європейців – як щодо власних дій, так і щодо посилення України. Якщо не опиратися, то РФ точно вдарить по заводах зі списку і піде далі. Якщо ж Кремль не знайде "слабкої ланки", але при цьому "надірветься", як це було восени 2022 року, то це буде вже зовсім інша історія.

Історія перемоги України, яка прямо зараз готує перелом у війні. Адже таких запасів радянської техніки та грошей, як у 2022 році, Кремль вже не матиме для відновлення.