Румунія може застосувати статтю 4 НАТО після падіння російського дрона
Румунія розглядає застосування статті 4 НАТО після падіння російського дрона
Міністр закордонних справ Румунії заявила, що країна може скористатися статтею 4 Північноатлантичного договору після інциденту з російським безпілотником, який врізався в житловий будинок на території держави. Про це повідомляє The New York Times.
Стаття 4 дозволяє країнам-членам НАТО ініціювати офіційні консультації щодо загроз їхній безпеці. Цей механізм набув особливої актуальності після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли російські дрони та літаки неодноразово порушували повітряний простір країн Альянсу.
Міністр закордонних справ Румунії Оана Цою у телеінтерв’ю зазначила, що інцидент з безпілотником, який стався 29 травня, може бути підставою для застосування статті 4. Вона наголосила, що це один з інструментів, які розглядає влада країни.
НАТО вже відреагувало на подію, звинувативши Росію в "безвідповідальності". Інцидент стався на тлі зростаючих побоювань, що Кремль може спробувати розширити війну за межі України, атакувавши країну-члена НАТО. На відміну від України, Румунія входить до складу Альянсу.
Стаття 5 НАТО: колективна оборона
Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що напад на одного члена Альянсу вважається нападом на всіх. Цей принцип став основою безпеки Західної Європи після Другої світової війни, коли США взяли на себе зобов’язання захищати країни регіону від радянської загрози.
З моменту заснування НАТО у 1949 році до Альянсу приєдналися ще 20 європейських держав: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Фінляндія, Німеччина, Греція, Угорщина, Латвія, Литва, Чорногорія, Північна Македонія, Польща, Туреччина, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія та Швеція. Загалом Альянс налічує 32 члени.
Стаття 5 була застосована лише один раз – після терактів 11 вересня 2001 року в США. Це призвело до участі НАТО у війні в Афганістані під керівництвом США, де Альянс зберігав свою присутність з 2003 по 2021 рік.
Стаття 4 НАТО: механізм консультацій
Стаття 4 дозволяє будь-якій країні-члену НАТО ініціювати офіційні обговорення серед союзників щодо загроз її безпеці. На відміну від статті 5, її застосування не передбачає автоматичних військових дій, але є важливим кроком на шляху до можливого залучення Альянсу.
Хоча стаття 5 часто асоціюється з військовою відповіддю, Договір про НАТО передбачає лише, що члени Альянсу "нададуть допомогу" країні, яка зазнала нападу. Це може включати економічну, політичну або військову підтримку.
Стаття 4 встановлює, що члени Альянсу "проводитимуть консультації між собою, коли, на думку будь-якого з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої зі сторін опиняться під загрозою".
Чи застосує Румунія статтю 4?
Румунська влада розглядає статтю 4 як один з можливих інструментів реагування на падіння російського дрона на житловий будинок у місті Галац. Однак офіційні особи поки не підтвердили, чи буде цей механізм застосовано.
"Очевидно, що застосування статті 4 є спільним рішенням. Це частина обговорень щодо можливостей, які ми маємо на даний момент", – заявила міністр закордонних справ Румунії.
Президент Румунії Нікусор Дан скликав Раду національної оборони та доручив вжити "адекватних заходів щодо Російської Федерації". У заяві в соціальних мережах він наголосив:
"Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної реакції. Румунія є членом НАТО і ні в якому разі не допустить, щоб агресивна війна, яку веде Росія проти України, перекинулася на її громадян".
З моменту заснування НАТО статтю 4 застосовували дев’ять разів. Останній випадок – 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Також Польща звернулася до цього механізму у вересні після того, як винищувачі НАТО збили російські безпілотники, які порушили її повітряний простір.
Цей інцидент став першим випадком, коли російські дрони були збиті над територією країни-члена НАТО. У відповідь Альянс посилив свою оборону, збільшивши повітряне патрулювання та мобілізувавши наземні системи перехоплення.
Інцидент з російським дроном у Румунії: подробиці
У місті Галац російський безпілотник впав на житловий багатоповерховий будинок, влучивши в квартиру на десятому поверсі. Внаслідок удару стався вибух і спалахнула пожежа. Інспекторат з надзвичайних ситуацій Румунії повідомив про двох постраждалих: жінку з опіками першого ступеня та 14-річного хлопця з гострою реакцією на стрес.
Міністерство оборони Румунії підтвердило, що безпілотник був російським. За даними відомства, в ніч на 29 травня Росія атакувала дронами цивільні та інфраструктурні об’єкти України поблизу кордону. Один з безпілотників залетів у повітряний простір Румунії та впав на дах житлового будинку.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС "продовжуватиме посилювати тиск на Росію" та готує 21-й пакет санкцій. Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас назвала інцидент "кричущим і серйозним порушенням суверенітету Румунії та європейського повітряного простору". Вона наголосила, що Росія "давно перестала поважати кордони" і що Москві не можна дозволяти безкарно порушувати повітряний простір ЄС.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів розмову з президентом Румунії та запевнив його в "абсолютній солідарності" Альянсу.
