TACO: Трамп пасує після блефу. Історичні паралелі

"Trump Always Chickens Out" (TACO) — це влучна та дедалі популярніша оцінка хаотичного підходу американського лідера Дональда Трампа до світових справ, особливо у зовнішній політиці. Його схильність до покерних метафор та буквальне застосування карткових стратегій у реальному житті вже давно стали символом епохи.

Що ж це за "стратегії"? Насправді, вони досить прості: "піднімати ставки", "йти ва-банк", але також "пасувати" та "блефувати". TACO означає саме "спасувати після блефу". Тому найточніший переклад українською — "Трамп завжди пасує".

На практиці це виглядає як максимальні погрози, агресія та провокації. Проте, коли настає момент "відкрити карти" — тобто перейти до реалізації погроз та ескалації — Трамп просто "скидає" їх і відступає, починаючи нову "партію". При цьому він завжди заявляє про "перемогу" та "досягнення цілей".

Трамп шість разів оголошував банкрутство, але після кожного ставав лише багатшим, що свідчить про ефективність цього підходу в бізнесі. Він фіксував збитки, домовлявся про борги і починав нову "гру". Однак політика складніша, адже тут присутні фактори ідеології та самозбереження. Це гра не лише про гроші, а й про життя людей, які не бажають "програвати" свої "ставки" та власне життя.

Історичні паралелі: Від давнини до сучасності

Формула TACO — потужна ескалація, нагнітання, шантаж, а потім відступ із заявою про перемогу — є досить поширеною в історії людства. Власне, перша задокументована битва, Битва при Кадеші, була яскравим прикладом TACO.

Битва при Кадеші (бл. 1274 р. до н.е.)

Понад три тисячі років тому давні єгиптяни прагнули завоювати Сирію, яка вже була під контролем хеттів. Біля містечка Кадеш відбулася битва, що тривала зі змінним успіхом. Хетти зазнали значних втрат, але втримали Сирію. Єгиптяни оголосили "перемогу" і повернулися додому. Хетти також проголосили свою "перемогу". Ця битва була "задокументована" на кам'яних стелах з державною пропагандою обох царів. Проте для єгиптян це було TACO, оскільки вони не досягли своїх цілей, а їхня експансія була зупинена.

Греко-перські війни (V ст. до н.е.)

Тисячу років потому відбулися греко-перські війни, що є особливо актуальним, зважаючи на сучасний Іран. Грецькі поліси спільними зусиллями перемогли спочатку "царя царів" Дарія, а потім Ксеркса, зупинивши експансію давніх іранців. Це стало перським TACO. Після цього настав хиткий мир, і перси почали надавати зброю та гроші різним грецьким полісам, розпалюючи їхні міжусобиці. В результаті, вони підкорили значну частину Еллади не зброєю, а грошима, створивши низку маріонеткових режимів.

Скіфи та Дарій

Цікаво, що до цієї історії дотична й Україна, точніше скіфи, які тут тоді мешкали. Дарій також намагався їх підкорити, всіляко погрожував, але зрештою зробив TACO. Скіфи просто відкочовували всім народом від піших військ Дарія, доки у персів не закінчилася провізія, і вони не захворіли у холодних степах. Тема TACO зникла в часи римлян, які зазвичай виконували свої погрози (хоча й у них були TACO у Британії та Парфії, що також є сучасним Іраном).

Середньовіччя та Відродження

Середньовіччя взагалі було епохою "понтів" та TACO. Великих битв було мало, а сутички між, скоріше, бандами, ніж повноцінними військами "лицарів", часто завершувалися після демонстрації сили відкупом агресору. В епоху Відродження це почало змінюватися зі збільшенням армій, але лише в тому сенсі, що TACO стало повноцінним ринком: навіщо воювати, якщо можна заплатити? Трамп би схвалив.

Богдан Хмельницький

Відступ за відкуп був нормою не лише в епоху Відродження. Коли в наступну епоху Богдан Хмельницький, наприклад, оточив Львів з польським гарнізоном у 1648 році, то потім зняв облогу в обмін на гроші. Щоправда, через сім років він знову взяв місто в облогу, але зрада татар, які перейшли на польський бік, змусила його відступити. Закінчилося це угодою з Московією, хоча всі тоді очікували, що він піде на Варшаву.

Наполеон Бонапарт

У пізнішу епоху найбільш показовим та хрестоматійним прикладом TACO стала кампанія Наполеона зі спробою захоплення вже давно не Давнього Єгипту. Це була нищівна поразка із втратою практично всього війська у "перському стилі" (від хвороб та голоду, а не від ворога). Проте, коли Наполеон повернувся до Парижа, він оголосив про тріумф та перемогу. І йому повірили, згодом навіть зробивши імператором. Ненадовго. Бо наступне TACO він зробив у Московії, куди поліз у зимову війну без зимового спорядження, стабільного постачання, але з безліччю погроз. Цього разу йому вже ніхто не повірив у "перемогу".

ХХ століття та Холодна війна

У ХХ столітті TACO стало відносною рідкістю, оскільки відхід Заходу від монархічного авторитаризму на користь національних держав та радикальних ідеологій (лівих, правих) зменшив масштаби персональних "понтів" лідерів. Вимоги відкупу перестали бути нормою, а метою війн все частіше було право на існування нації, а не гроші, васалітет чи станові вольності. Ця тенденція почалася ще за часів Хмельницького з формуванням націй (зокрема й української), але саме на початку ХХ століття ця концепція остаточно перемогла "понти" у Першій та Другій світових війнах. Проте TACO повернулися в період Холодної війни — в епоху розквіту авторитаризму, але вже не монархічного, а партійно-ідеологічного.

"Великі TACO" диктаторів Холодної війни

Диктатори різного калібру постійно погрожували комусь, сварилися між собою, а потім ганьбилися — або після перших пострілів, або навіть ще до них. Але були й "великі TACO", "полігоном" для яких переважно був той самий Близький Схід.

Арабо-ізраїльські конфлікти: Арабські країни неодноразово намагалися знищити Ізраїль, але їм це не вдавалося. Навпаки, після кожного етапу погроз, нападу та TACO арабські країни втрачали власні території на користь ізраїльтян. Але й Ізраїль мав власні TACO — наприклад, у війні в Лівані, куди ізраїльські війська увійшли 1978 року, але були змушені вийти звідти 2000 року, оголосивши про "досягнення цілей". І ось вони знову воюють у Лівані, знову намагаючись побороти ту саму "Хезболлу".
Саддам Хусейн: Чи не найбільшим