Трамп і Іран: переговори чи нова угода?
Президент США Дональд Трамп прагне завершити конфлікт з Іраном шляхом переговорів. На тлі зниження рейтингів та зростання цін, він може виявитися значно гнучкішим у своїх позиціях щодо Тегерана, ніж це публічно демонструється.
Трамп прагне завершити конфлікт: інсайдерські погляди
«Я вважаю, що він погодиться на значніші компроміси, оскільки дуже прагне завершити цю ситуацію», — заявив анонімний високопосадовець однієї з країн Перської затоки.
Джерело додало, що Трамп «серйозно налаштований на переговори та рішуче бажає їхнього завершення». Проте, наразі Іран відмовляється надати йому умови, які дозволили б зберегти обличчя та вийти з конфлікту з гідністю.
Ключові розбіжності, що гальмують угоду
Попри попередні заяви віцепрезидента США Джей Ді Венса про «остаточну пропозицію» під час переговорів в Ісламабаді, внутрішні дискусії тривають. У четвер, 16 квітня, президент Трамп повідомив, що новий раунд особистих переговорів може розпочатися вже цими вихідними.
«Іран прагне укласти угоду, і ми ставимося до них дуже добре», — зазначив Трамп журналістам перед вильотом до Лас-Вегаса.
Однак існують конкретні розбіжності, які перешкоджають досягненню домовленості:
- Мораторій на збагачення урану: Адміністрація Трампа наполягає на 20-річному мораторії, тоді як Іран погоджується лише на 5 років.
- Вивезення збагаченого урану: США вимагають, щоб Іран передав свої запаси частково збагаченого урану третій країні, але Тегеран категорично відмовляється.
- «Ядерний пил»: Трамп заявив, що Іран нібито «погодився повернути ядерний пил, що знаходиться глибоко під землею», проте Тегеран цю інформацію не підтвердив.
Водночас, Дональд Трамп не виключив можливості того, що Іран у майбутньому зможе збагачувати уран для цивільних потреб. Білий дім уникнув прямої відповіді на це конкретне питання.
Економічна ціна блокади Ормузької протоки для Трампа
Президент Трамп ініціював морську блокаду Ормузької протоки з метою позбавити Іран нафтових доходів та змусити його повернутися до переговорів. Однак аналітики зазначають: чим довше протока залишається закритою, тим вищими стають ціни на нафту, що, своєю чергою, завдає значної політичної шкоди самому Трампу.
«Чим довше протока залишається закритою, спричиняючи зростання цін на нафту, тим складнішою стає політична ситуація для президента», — пояснив Ейк Фрейманн, стипендіат Стенфордського університету.
Підтримку блокаді забезпечують близько 10 000 американських військовослужбовців. Расс Воут, директор бюджетного управління Білого дому, визнав, що адміністрація досі не визначила навіть «приблизний» обсяг фінансування, необхідного від Конгресу для цього конфлікту.
Козирі Ірану: що Тегеран тримає в руках
Президент Фінляндії Алекс Стубб під час свого виступу у Вашингтоні прямо заявив: «Іран зараз тримає багато козирів у своїх руках. Боюся, це реальність».
Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) попередив, що Європі залишилося «можливо, приблизно шість тижнів» запасів авіаційного палива, перш ніж дефіцит нафти призведе до масових скасувань рейсів.
Якщо Трамп зрештою припинить блокаду та погодиться на угоду, яка передбачатиме можливість збагачення урану в майбутньому, це поставить під сумнів усю логіку та первісну мету цього конфлікту.
«Важко виправдати або навіть пояснити події, що відбулися протягом останнього місяця», — підсумував Крістофер Гілл, п'ятиразовий посол США.