У Вашингтоні побоюються посилення Китаю після угоди з Трампом
У Вашингтоні побоюються посилення впливу Китаю після угоди між Трампом і Сі Цзіньпіном
Американська зовнішня політика щодо Китаю переживає глибинні зміни, які можуть надовго перекроїти баланс сил між двома державами. Про це йдеться в аналітичному матеріалі старшого наукового співробітника Центру стратегічних і міжнародних досліджень Генрієтти Левін для видання Foreign Affairs.
На думку експертки, після торговельної війни 2025 року Пекін не лише уникнув стратегічної поразки, а й фактично отримав нові важелі впливу на рішення США у сфері експортного контролю та технологій. Адміністрація президента Дональда Трампа, за її спостереженнями, поступово змінює підхід: від системного стримування Китаю до спроб зберегти особисті домовленості з лідером КНР Сі Цзіньпіном.
Переломний момент у торговельній війні
Ключовим етапом конфронтації став початок 2025 року. Після запровадження США жорстких тарифів і обмежень Китай відповів блокуванням поставок рідкоземельних металів та критично важливих мінералів, що завдало удару по американській промисловості. У результаті Вашингтон був змушений шукати шляхів деескалації.
Досягнуті пізніше домовленості, оформлені на саміті в південнокорейському Пусані, стали серйозною поступкою з боку США. Пекін тимчасово послабив обмеження на експорт рідкоземельних ресурсів, а Вашингтон, за даними аналітики, відмовився від низки нових експортних обмежень проти китайських структур і фактично погодився координувати частину заходів з урахуванням позиції Китаю.
Раніше експортний контроль використовувався США як інструмент протидії китайським військовим програмам, поставкам технологій подвійного призначення, підтримці Росії та порушенням прав людини. Тепер, на думку Левін, Китай отримав можливість опосередковано впливати на те, як саме Вашингтон застосовує ці механізми.
Зміна стилю американо-китайської дипломатії
Авторка звертає увагу на трансформацію підходів у двосторонніх відносинах. Якщо раніше Вашингтон намагався розмежовувати економічні питання та питання безпеки — зокрема, щодо Тайваню, Південно-Китайського моря та військової присутності США в Азії, — то тепер адміністрація Трампа розглядає майже всі теми як частину єдиного переговорного пакету.
У матеріалі зазначається, що Пекін може використати прагнення Трампа до демонстративно "теплих" відносин із Сі Цзіньпіном для отримання поступок щодо Тайваню. Зокрема, Китай зацікавлений у пом’якшенні риторики США щодо незалежності острова та скороченні політичної підтримки Тайбея.
Суперечність між риторикою та діями
Левін вказує на розбіжність між публічними заявами США та реальними кроками. Попри розмови про можливе партнерство "G-2" з Китаєм, американські військові продовжують посилювати присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, проводити операції в Тайванській протоці та розширювати співпрацю з союзниками — насамперед із Філіппінами та Японією.
Така подвійність, на думку експертки, підвищує ризик помилок і небезпечних прорахунків. Пекін може дійти висновку, що США не готові жорстко захищати своїх союзників, тоді як американська військова активність на практиці залишається високою.
У статті наголошується, що Китай дедалі впевненіше почувається у відносинах зі США і може стати більш агресивним у питаннях Тайваню та Південно-Китайського моря. У такому разі Вашингтон опиниться перед складним вибором: або йти на конфронтацію і ризикувати конфліктом, або поступово втрачати вплив у регіоні.
Візит Трампа до Китаю: економіка та політика
13 травня президент США Дональд Трамп розпочав триденний державний візит до Пекіна, де запланована зустріч із китайським лідером Сі Цзіньпіном. У складі американської делегації — керівники провідних корпорацій, зокрема глава Tesla і SpaceX Ілон Маск, генеральний директор Apple Тім Кук та голова NVIDIA Дженсен Хуанг. Останній візит Трампа до Китаю відбувся у 2017 році.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Бухарестської дев’ятки прокоментував поїздку Трампа до КНР. Український лідер висловив сподівання, що на порядку денному зустрічі буде питання припинення російської агресії проти України.
