Угорщина більше не блокує допомогу Україні
Угорщина більше не перешкоджатиме європейській підтримці України
Цьогомісячна нищівна поразка та усунення прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах викликала значний резонанс. Як зазначає Джеймс Ставрідіс у статті для The Japan Times, значна частина коментарів стосувалася наслідків для ультраправого популізму в Європі, а також можливого впливу на політику США, враховуючи тісні зв'язки руху "MAGA" Дональда Трампа з партією "Фідес" Орбана.
Водночас, менше уваги приділялося тому, як поразка Орбана вплине на геополітику та військову стратегію як у Європі, так і в ширшому контексті.
Орбан: Від харизматичного лідера до "троянського коня" НАТО
Ставрідіс пригадує свою першу зустріч з Орбаном навесні 2010 року, коли той вдруге обійняв посаду прем'єр-міністра. Орбан справив враження харизматичної та розумної людини. Вони довго обговорювали місію НАТО в Афганістані, де Угорщина мала понад 600 військовослужбовців, більшість з яких займалися підготовкою Афганських національних сил безпеки. Тоді Орбан висловлював загальну підтримку, проте вже мав сумніви щодо низки інших місій Альянсу.
Ці сумніви незабаром підтвердилися: коли через рік розпочалася війна в Лівії, Угорщина відмовилася брати в ній участь. Протягом наступного десятиліття Орбан став справжнім "головним болем" для НАТО.
Найгіршим було те, що Орбан дедалі більше зближувався з російським президентом Володимиром Путіним. Це призвело до суперечливих енергетичних угод з Москвою та підтримки низки російських позицій, що суперечили цілям НАТО. Оскільки в Альянсі для прийняття рішень з основних питань необхідний повний консенсус, Орбану вдалося самотужки затримувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО більше ніж на рік. Крім того, угорський політик робив усе можливе, щоб підірвати європейську підтримку України.
На момент його поразки на виборах, Орбана широко вважали головним союзником Путіна в Європі та "троянським конем" всередині Альянсу.
Три ключові переваги для Заходу після поразки Орбана
На думку Ставрідіса, з поразкою Орбана для Заходу з’явилися три ключові геополітичні та військові переваги:
1. Зняття перешкод для підтримки України
Перша і найочевидніша перевага полягає в тому, що Угорщина більше не намагатиметься перешкоджати європейській залученості та підтримці України. Хоча можуть залишатися деякі проблеми з боку лідера Словаччини Роберта Фіцо, найзапекліший противник позицій НАТО та ЄС тепер відійшов від влади.
2. Стратегічне географічне повернення Угорщини до Заходу
Другий стратегічний аспект — географічний. Розташована в самому серці Центральної Європи, Угорщина межує із сімома країнами, включно з Україною. Це країна-перехрестя, яка раніше могла створювати стратегічні та логістичні вузькі місця для НАТО та ЄС. Ця роль сягає часів Австро-Угорської імперії XIX та XX століть, коли угорці використовували своє географічне розташування для розвитку торговельної економіки.
Оскільки країна, ймовірно, відвернеться від Москви, на перший план виходить не лише Україна, а й її кордон із Сербією, з огляду на постійні спроби Путіна розширити російський вплив на Балканах.
3. Модернізація та інтеграція угорських збройних сил
Третя перевага полягає в тому, що угорські збройні сили зможуть швидко модернізуватися та безперешкодно інтегруватися в НАТО. Хоча чисельність угорських збройних сил становить лише близько 30 000 осіб, Угорщина інвестує в передову сучасну техніку, зокрема в нові німецькі танки Leopard 2A7 та потужні шведські винищувачі JAS39 Gripen.
Попри те, що країна ледь досягає старої мети НАТО щодо витрачання 2% валового внутрішнього продукту на оборону, новий прем'єр-міністр Петер Мадяр пообіцяв збільшити цю частку до 5% до 2034 року.
Закінчення тривалого політичного панування Віктора Орбана в Угорщині є чудовою новиною з багатьох точок зору, не в останню чергу для Альянсу НАТО.
