Україна: дронова дипломатія зміцнює вплив
Україна зміцнює дипломатичний вплив завдяки досвіду використання дронів
Президент України Володимир Зеленський успішно трансформував унікальний досвід своєї країни у сфері застосування безпілотників у низку важливих дипломатичних угод. Під час нещодавніх візитів на Близький Схід та до Європи Україна активно використовує свої військові досягнення для зміцнення міжнародного впливу та безпекових партнерств.
Як повідомляє агентство Reuters, лише у квітні Україна підписала значні угоди у сфері оборони та використання безпілотників з Німеччиною, Норвегією та Нідерландами. Наприкінці березня були укладені довгострокові партнерські угоди у сфері безпеки з Саудівською Аравією, Катаром та Об'єднаними Арабськими Еміратами.
Протягом останніх тижнів Володимир Зеленський також досяг домовленостей про співпрацю у сфері безпеки з Туреччиною та Сирією, а минулих вихідних підписав угоди з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, що охоплюють сфери оборони та енергетики. Ці кроки свідчать про послідовне прагнення України зміцнити альянси як із західними партнерами, так і з країнами "глобального півдня" з початку повномасштабного вторгнення РФ.
За оцінками аналітиків, війна в Ірані наочно продемонструвала критичну роль дронів у сучасних конфліктах. Цей досвід став для Зеленського потужним дипломатичним козирем, особливо в умовах, коли підтримка України з боку США виглядає все більш нестабільною.
"Зеленський дійсно дуже старається показати, що Україна – це актив, а не пасив, і що у неї є відповідь на мінливий характер війни. Тепер Україні потрібно організуватися, щоб дійсно виконати свої обіцянки", – зазначила Оріся Луцевич, керівник Українського форуму в лондонському аналітичному центрі Chatham House.
Експортний контроль: виклики та перспективи
Українські виробники дронів мають значні, але поки що незадіяні виробничі потужності. Проте, як зазначає Reuters, уряд схвалив лише кілька ліцензій на експорт оборонної продукції. Хоча Україна вже розпочала виробництво дронів за кордоном, зокрема в Німеччині та Великій Британії, ця продукція наразі призначена виключно для власних військових потреб.
"В Україні вузьким місцем є експортний контроль: по суті, це заборона на експорт. Їй потрібно знайти баланс між своїми військовими потребами та експортом", - підкреслила Оріся Луцевич.
Іншою проблемою є те, що успіх України переважно полягає у розробці ефективних систем, а не у створенні передових технологій. Як "вітрину" для демонстрації своїх можливостей, Україна направила близько 200 експертів до країн Перської затоки, щоб допомогти в захисті від іранських дронів типу Shahed.
Колишній постійний представник США при НАТО та екс-спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер висловив упевненість, що Київ виявляє обґрунтовану обережність щодо надто широкого поширення своєї зброї.
"Більша частина того, що зробили українці, – це розробка процесів і формування менталітету. Будь-яка компанія намагалася б захистити свою інтелектуальну власність якомога довше. Саме це робить її цінною. Тож, звичайно, вони так і чинять", – пояснив Волкер.
Оператори як ключ до ефективності ППО
Фабіан Хоффман, старший науковий співробітник Норвезького військового університету, розповів, що недорогі системи протиповітряної оборони України значною мірою залежать від підготовки та навичок операторів перехоплювачів дронів. Цей підхід виявився ефективним проти дронів з пропелерами, таких як російський "Геран-2". Однак поступове впровадження реактивних моделей, здатних розвивати швидкість до 400 км/год, значно ускладнює завдання.
"Україна рухається в напрямку переходу на автономні перехоплювачі, але поки що оператори виконують більшу частину важкої роботи", – зазначив Гоффман.
Експерти також підкреслюють, що експорт військової продукції принесе Україні значні економічні вигоди. За даними асоціації виробників UCDI, в оборонній промисловості України вже зайнято близько 400 000 осіб. Більш капіталізований оборонний сектор міг би також зменшити залежність країни від західної фінансової та військової підтримки.
Амбітні цілі та виклики протиракетної оборони
Володимир Зеленський сподівається, що "дипломатія дронів" сприятиме укладенню угод про енергопостачання з державами Близького Сходу та відкриттю нових ринків збуту для української сільськогосподарської продукції. Водночас, ключовим пріоритетом залишається зміцнення протиракетної оборони України.
Укладений цього місяця оборонний договір України з Німеччиною на суму 4 мільярди доларів передбачає поставки систем Patriot та зобов’язання щодо співпраці у створенні європейської системи протиракетної оборони. Зеленський неодноразово наголошував на необхідності створення власної ефективної системи протиракетної оборони протягом року.
Однак, за словами Фабіана Гоффмана, створення перехоплювача, здатного збивати сучасні маневрені балістичні ракети, пов'язане з величезними труднощами. Він нагадав, що зенітна керована ракета PAC-3 комплексу Patriot, ефективність якої становить близько 60%, є результатом десятиліть розробок.
В основі прагнення України зміцнити свій дипломатичний вплив лежить занепокоєння щодо надійності США як стратегічного партнера.
"Зеленський розуміє, що Америка перестала бути союзником. Українці також розуміють, що їм потрібно дотримуватися тонкого балансу, утримуючи Америку на своєму боці якомога довше", - підсумувала Оріся Луцевич.
Україна та "дронова дипломатія" на Близькому Сході
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив про укладення 10-річних угод щодо постачання дронів вже з трьома країнами Близького Сходу: Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та Катаром. За його словами, на українську продукцію вже надійшли запити від 11 країн, включаючи не лише Близький Схід, а й регіон Кавказу.
Загалом планується укласти не менше 10 різних договорів про експорт певних зразків української зброї. Президент також зазначив, що до "дронової угоди" входять морські дрони Magura V.5 і Sea Baby, які вже довели свою ефективність у бойових умовах.
