Україна на 4 місці: чого домагалися США та Китай
Україна на четвертому місці: що обговорювали США та Китай на переговорах
Політолог Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій, аналізує пріоритети американо-китайських перемовин та місце України в них.
Тайвань: головний біль для обох сторін
На першому місці в порядку денному зустрічі лідерів США та Китаю, як і очікувалося, опинилося питання Тайваню. Для Пекіна це ключова територія, яку Китай прагне об’єднати з материком. Водночас для Вашингтона Тайвань десятиліттями залишається стратегічним форпостом стримування китайської експансії в регіоні.
Особливо гостро це питання постає через положення американської ядерної доктрини, яке не змінювалося з часів Холодної війни. Згідно з ним, США готові застосувати ядерну зброю у відповідь на спробу Китаю силою захопити Тайвань. Не дивно, що Пекін наполягає на вирішенні цього конфлікту, аби уникнути ризику глобальної ядерної ескалації.
Торгівля та тарифи: бізнес на першому плані
Другим за важливістю стало питання економічних відносин. Президент США Дональд Трамп зробив ставку на переговори щодо взаємного доступу до ринків. Його мета — домогтися сприятливих умов для американського бізнесу в Китаї в обмін на пом’якшення торговельних тарифів для китайських товарів.
Про серйозність намірів свідчить склад американської делегації: разом із Трампом до Китаю прибули представники великого бізнесу, готові "підкорювати" китайський ринок економічними методами.
Іран: незавершена війна та китайські гарантії
Третім пунктом порядку денного стала війна США проти Ірану. Трамп прагнув продемонструвати перемогу, але реальних результатів досягти не вдалося. Щоб вийти з конфлікту, він розглядає можливість залучення Китаю до гарантій безпеки для Тегерана.
Мінімальна мета — не допустити створення Іраном ядерної зброї. Максимальна — забезпечити стабільне функціонування Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти.
Україна: побічний ефект великої гри
Українське питання, ймовірно, з’явилося на переговорах лише в контексті попередніх тем — і то на четвертому місці. Втім, є підстави для обережного оптимізму.
Китай зацікавлений у стабільності світової економіки, а тривалі війни її дестабілізують. Трамп, зі свого боку, потребує миру в Україні як політичного успіху перед виборами. Теоретично це створює сприятливі умови для врегулювання конфлікту.
Однак на практиці реалізувати ці наміри буде непросто. Зовнішньополітичні проєкти Трампа не завжди вдаються, а геополітичні розклади можуть змінитися в будь-який момент.
Росія залишається осторонь
Ще одна важлива тенденція — світ ділиться без участі Росії. П’ять років тому Володимир Путін прагнув брати участь у переговорах про сфери впливу, зокрема щодо Китаю. Але війна в Україні показала: глобальні рішення приймаються без нього.
Більше того, сама Росія може опинитися в зоні впливу однієї з наддержав — США чи Китаю. Це свідчить про втрату Москвою статусу ключового гравця на світовій арені.
