Україна та США досягли угоди з Іраном щодо ядерної програми та безпеки.
США та Іран уклали попередню угоду: 60 днів на врегулювання ядерних та безпекових суперечок
Після понад двох місяців інтенсивних переговорів Сполучені Штати та Іран досягли попередньої домовленості. Вона передбачає припинення бойових дій та відновлення судноплавства через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Проте, як пише Bloomberg, ключові суперечності між сторонами залишаються невирішеними, що ставить під сумнів довгостроковий успіх цієї угоди.
Цю попередню домовленість було оголошено у неділю ввечері. Вона встановлює 60-денний період для подальших переговорів щодо найчутливіших питань, зокрема майбутнього іранської ядерної програми. Офіційне підписання Меморандуму про взаєморозуміння (МоВ) заплановано на 19 червня.
Експерти застерігають, що саме зараз починається найскладніший етап. Документ не врегульовує низку критичних питань, серед яких:
- економічна допомога Ірану;
- майбутнє ядерної програми Тегерана;
- програма балістичних ракет.
Через ці невирішені аспекти існує високий ризик того, що остаточний текст всеосяжної угоди так і не буде погоджений.
Майкл О'Хенлон, директор досліджень зовнішньої політики Інституту Брукінгса, висловив думку, що сторони, ймовірно, досягли згоди щодо тимчасового відкриття Ормузької протоки. Однак, на його погляд, перспектива укладення повноцінної всеосяжної угоди наразі залишається малоймовірною.
Глибока недовіра між Вашингтоном і Тегераном є додатковою значною перешкодою. США підозрюють Іран у намірі відновити свою ядерну програму, тоді як іранські офіційні особи звинувачують Сполучені Штати в завданні ударів по країні безпосередньо під час переговорного процесу.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді наголосив, що країна продовжуватиме готуватися до можливих загроз, навіть якщо остаточна угода буде досягнута. Він зазначив, що Тегеран не виключає спроб своїх противників зірвати будь-які домовленості.
Позиція американського Конгресу також залишається невизначеною. Законодавці нагадують, що будь-яке суттєве пом'якшення санкцій проти Ірану потребуватиме обов'язкового схвалення Сенату. Ця вимога передбачена законодавством, прийнятим після переговорів щодо ядерної угоди 2015 року.
Союзники президента Дональда Трампа вже висловили своє занепокоєння. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем заявив, що уважно стежитиме за подальшими переговорами, оскільки стурбований можливими розбіжностями у трактуванні домовленостей між американською та іранською сторонами.
Крім того, поза межами нинішніх домовленостей залишаються такі важливі питання, як:
- підтримка Іраном угруповань "Хезболла" та "ХАМАС";
- його програма балістичних ракет.
Наразі немає жодних ознак, що ці теми будуть включені до найближчого раунду переговорів.
Позиція прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу є ще одним фактором ризику. Він скептично ставиться до можливості укладення угоди, яка б повною мірою відповідала інтересам Ізраїлю. Аналітики зазначають, що подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від здатності адміністрації Трампа утримати регіональних союзників від будь-яких дій, що можуть зірвати переговорний процес.
Нейт Свансон, експерт Атлантичної ради, підкреслив, що механізми відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку досі остаточно не узгоджені. На його думку, навіть після підписання документа ситуація в регіоні залишатиметься нестабільною, а досягнуте перемир'я — вкрай вразливим.
"Так, ми побачимо збільшення трафіку, але статус-кво все ще крихкий", – прокоментував Свансон.
Контекст угоди: що заявив Трамп
Нагадаємо, раніше президент Дональд Трамп заявив, що Вашингтон досяг угоди з Іраном, яка, за його словами, унеможливить отримання Тегераном ядерної зброї.
Трамп підкреслив, що нова домовленість є повною протилежністю Спільному всеосяжному плану дій (JCPOA), який був укладений за адміністрації колишнього президента Барака Обами.
Американський лідер також повідомив, що після підписання угоди Ормузька протока буде повністю відкрита для міжнародного судноплавства.
