Українці підтримують конструктивний діалог з Польщею
Українці підтримують конструктивний діалог з Польщею щодо історичних суперечок
Лише 5% українців поділяють конфронтаційний підхід до вирішення історичних розбіжностей, свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). Водночас абсолютна більшість — 90% — виступають за конструктивне врегулювання спірних питань з Польщею.
Третина респондентів вважають, що досягти консенсусу можна через спільні комісії істориків, а не політиків. Під час опитування учасникам поставили запитання: "У Польщі та України є суперечки з питань історії. Який підхід Ви підтримуєте найбільше?".
- 57% українців дотримуються прагматичної позиції: кожна нація має право на власних героїв, і втручання інших держав у ці питання є неприйнятним;
- 5% підтримують конфронтаційний підхід;
- 4% вважають, що Польща має прийняти український погляд на історію;
- 1% очікують, що Україна має підкоритися польській позиції.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати опитування демонструють зрілість українського суспільства у ставленні до історичних суперечок із Польщею.
"Майже всі українці проти нав’язування Україні польського погляду на спільну історію. Водночас лише невелика частка українців хочуть нав’язати Польщі український погляд. Крім того, в українському суспільстві відсутні антипольські настрої. Навіть після виборчої кампанії у Польщі 2025 року з антиукраїнськими гаслами ми не зафіксували суттєвого погіршення ставлення до поляків", — наголосив Грушецький.
Методологія дослідження
Опитування проведено з 17 по 23 червня методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів. У дослідженні взяли участь 1005 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольній Уряду України території.
До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій (за винятком внутрішньо переміщених осіб), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищує:
- 4,1% — для показників, близьких до 50%;
- 3,5% — для показників, близьких до 25%;
- 2,5% — для показників, близьких до 10%;
- 1,8% — для показників, близьких до 5%.
Дипломатичний скандал між Україною та Польщею: хронологія подій
Конфлікт загострився після того, як 26 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння почесного найменування "імені Героїв УПА" Окремому центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСУ.
У відповідь лідер польської партії Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла, заявивши, що в польсько-українських відносинах "є межі, які не можна переступати". Пізніше український президент повернув нагороду.
Наразі відомо, що Володимир Зеленський не візьме участі у Конференції з питань відбудови України (URC 2026), яка відбудеться 25–26 червня у Гданську. Україну на заході представлятиме прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
