Війна в Ірані: США втрачають вплив
Війна в Ірані значно послаблює глобальний вплив Сполучених Штатів та загострює відносини з країнами, які вже відчули на собі наслідки політики Дональда Трампа. Це ослаблення може виявитися довготривалим, тоді як суперники США, такі як Китай, активно використовують ситуацію на свою користь.
Наслідки конфлікту відчуваються по всьому світу. Від Бангладеш до Словенії запровадження нормування палива паралізувало транспортні системи, викликаючи масове невдоволення серед населення та лідерів, змушених реагувати на війну, якої вони не бажали.
У країнах з мусульманською більшістю медіа-простір наповнений антиамериканською риторикою, часто за мовчазної згоди місцевих урядів.
Навіть ключові союзники США по НАТО обмежили свою допомогу, підкреслюючи, що адміністрація Трампа не проводила консультацій перед початком бойових дій проти Ірану.
"Схоже, війна прискорює те, що дехто називає «розривом» США з більшою частиною решти планети з того часу, як Трамп повернувся в офіс і почав хаотично застосовувати економічну та військову міць, включаючи введення мит", — зазначається у статті.
Один із дипломатів у Вашингтоні поділився своїми спостереженнями: "Багато хто ситий по горло тим, наскільки хаотичною була ця війна, і наляканий потенційним економічним ударом, хоча я не бачив жодних великих протестів у відповідь". Він також наголосив на довгострокових викликах для альянсів: "Якщо наступним президентом стане більш розсудлива людина, імідж США може покращитися, але перед політиками це ставить складні довгострокові питання щодо альянсу: як далеко ми можемо зайти у лояльності до США і що нам робити, якщо ми більше не зможемо на них покладатися".
Зростаюче дистанціювання іноземних держав
Однією з яскравих ознак зростаючого дистанціювання іноземних держав стала заява прем'єр-міністра Канади Марка Карні. У недавньому відеозверненні він назвав економічні зв'язки своєї країни зі США "слабкостями", які необхідно терміново виправити.
"Ми повинні дбати про себе самі, тому що не можемо покладатися на одного іноземного партнера", — підкреслив Карні, який дедалі частіше критикує Трампа, зокрема через його погрози щодо Гренландії. "Ми не можемо контролювати дестабілізацію з боку сусідів. Ми не можемо ставити наше майбутнє на надію, що це раптово припиниться", — додав він.
Колишні американські офіційні особи також висловлюють занепокоєння, вказуючи, що постійні коливання Трампа щодо його цілей в Ірані підривають довіру.
Томас Райт, колишній співробітник Ради національної безпеки в адміністрації Байдена, заявив: "Союзники не знають, у що вірити, противники не знають, чого боятися, а його власний кабінет не розуміє, якими насправді є його стратегія чи наміри". Він також висловив занепокоєння щодо довгострокової перспективи: "Довгостроковий прогноз не є остаточним. Але питання в тому, що зроблять Китай, Росія, Північна Корея та Іран у найближчі два роки й дев'ять місяців, якщо цей дрейф триватиме".
У відповідь на ці зауваження прес-секретар Білого дому Анна Келлі наголосила, що підхід Трампа "Америка понад усе" призвів до кращих торговельних угод, розширення партнерства у боротьбі з наркотрафіком та збільшення оборонних витрат союзників.
"Світові лідери 47 років говорили про загрозу з боку Ірану, але ні в кого не вистачило сміливості зайнятися цим. Як тільки всі наші цілі будуть досягнуті, включаючи остаточне усунення іранської ядерної загрози, весь світ стане безпечнішим, стабільнішим і кращим", — підкреслила Келлі.
Зменшення підтримки на полі бою
Напруження у військових альянсах Америки стає дедалі очевиднішим у міру продовження війни. На відміну від попередніх конфліктів у регіоні, коли президентам США вдавалося згуртувати навіть неохочих союзників, нинішня ситуація інша.
Навіть адміністрація Трампа минулого року зверталася по допомогу для захисту ізраїльських міст та цивільної інфраструктури від іранських атак. Однак цього разу, як зазначають журналісти, адміністрація Трампа не проінформувала заздалегідь навіть своїх найближчих союзників і з того часу не висувала їм чітких прохань.
Це мало значні наслідки. У відповідь на закриття протоки, Велика Британія та Франція провели низку зустрічей з десятками союзних держав, але без участі США, щоб розробити план забезпечення відкритості протоки після завершення війни. Ця європейська ініціатива спрямована на проведення оборонних операцій для захисту торгового судноплавства, хоча терміни та склад сил ще перебувають на стадії розробки.
Паралельно Європейський Союз вивчає способи посилення механізму колективної оборони блоку, статті 42.7, на випадок, якщо вона зазнає випробування у відповідь на погрози адміністрації Трампа захопити Гренландію силою.
Попри ці тенденції, оборонні зв’язки США по всьому світу залишаються глибокими та їх важко розірвати. Хоча Трамп неодноразово погрожував розірвати деякі з них, зокрема вийти з НАТО, серйозних кроків у цьому напрямку не було зроблено. Багато країн, попри невдоволення Трампом, все ще прагнуть мати військову міць США на своєму боці.
Дипломатичні виклики та втрата репутації
Війна в Ірані завдала значної шкоди репутації та впливу Америки, особливо в тих країнах, де США вже стикалися з жорсткою конкуренцією у зміцненні відносин.
Згідно з депешами Державного департаменту, американські дипломати в Душанбе, Таджикистан, попередили, що "конфлікт в Ірані призвів до появи стійкого антиамериканського наративу в вкрай обмеженому медіапросторі Таджикистану, у міру того як іноземні гравці посилюють свій вплив". У депеші також зазначається: "Наші конкуренти витрачають ресурси, щоб забезпечити панування свого наративу в країні, яка знаходиться на перетині інтересів Китаю, Афганістану, Росії та Ірану".
Аналогічні повідомлення з Бахрейну, Індонезії та Азербайджану також свідчать про поширення антиамериканських настроїв, попереджаючи, що в деяких випадках безпека та дипломатичні зв’язки США опиняються під загрозою.
Офіційний представник Держдепартаменту Томмі Піготт наголосив на позиції адміністрації, заявивши: "Дії Трампа роблять Сполучені Штати та весь світ безпечнішими, не дозволяючи іранському режиму отримати ядерну зброю. Це реальність, і вся адміністрація діє в цьому напрямку одностайно".
Дії Трампа щодо Ірану також посилили відчуження деяких союзників, яке виникло раніше, коли він створив "Раду миру". Цей орган, задуманий для реалізації угоди між Ізраїлем і ХА
