Блокада Ірану: глобальні наслідки та провали Трампа
Згубні наслідки конфлікту на Близькому Сході вже давно виходять далеко за межі регіону. Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп, який часто називає себе "майстром укладання угод", через брак терпіння та провальні переговори з Іраном вирішив піти на чергову ескалацію. Американський лідер оголосив про блокаду іранських портів, що, на думку експертів, може обернутися проти Вашингтона.
Як зазначає Financial Times, блокування Ормузької протоки Іраном раніше вже призводило до стрімкого зростання світових цін на енергоносії. Тепер же блокада з боку США лише посилює цей тренд, спричиняючи подальше зростання вартості нафти та газу. Крім того, значно підвищується ризик нового удару Ірану по критично важливій енергетичній інфраструктурі в Перській затоці.
Тегеран переконаний, що час у цьому протистоянні на його боці, і, можливо, він має рацію. Чим довше Ормузька протока залишатиметься закритою, тим сильнішим ставатиме економічний і політичний тиск на США та їхніх союзників. Це може забезпечити Ірану більш вигідну позицію, якщо і коли мирні переговори відновляться.
За час війни на Близькому Сході було втрачено близько 20 відсотків світових запасів енергоносіїв. Глава Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол попереджає, що нинішня криза може затьмарити сукупні наслідки нафтових шоків 1970-х років, які призвели до років інфляції, рецесії та нормування палива.
Зростання цін на бензин на заправках – це лише початок. Дефіцит авіаційного палива вдарить по авіаперевезеннях, що завдасть шкоди туризму напередодні вирішального літнього сезону в Європі. Нестача гелію, значна частина якого видобувається в Катарі, може зупинити виробництво напівпровідників. Виробництво продуктів харчування постраждає від дефіциту добрив, що призведе до подальшої інфляції.
Стратегія Трампа та її можливі провали
На думку аналітиків, американський лідер Дональд Трамп явно сподівається, що економічний тиск змусить Ісламську республіку швидко погодитися на його вимоги. Однак режим Ірану бореться за виживання і має певний запас доходів, отриманих від нещодавнього продажу нафти за завищеними цінами. Тегеран також може заробляти, продаючи газ.
Видання акцентує: "Якщо блокада Трампа не змусить Іран підкоритися волі Америки, США зіткнуться з дуже складним вибором. Президент висловлював можливість руйнування іранської інфраструктури та іноді натякає, що військова операція з відкриття протоки буде легкою. Але правда в тому, що якби це були ефективні або реалістичні варіанти, їх вже б випробували".
Навіть якщо США вдасться пропустити через протоку кілька військових кораблів, це не буде гарантією безпеки для торгових суден. Кілька атак на такі судна цілком можуть унеможливити подальший рух танкерів протокою.
Глобальні наслідки подальшої ескалації
Якщо США все ж наважаться на подальшу ескалацію та знищать іранські електростанції та опріснювальні установки, Іран може атакувати такі ж обʼєкти в Перській затоці. Життя в ОАЕ та Саудівській Аравії стане практично неможливим, оскільки прісна вода там виробляється за допомогою спеціальних установок.
Згубні наслідки цієї війни також виходять далеко за межі Близького Сходу. Минулого тижня Ірландію охопили протести, викликані зростанням цін на пальне. І, ймовірно, таких ситуацій у різних країнах буде лише більше.
Переговори про припинення війни – та енергетичної кризи, яку вона спричиняє – вимагатимуть стратегічного бачення, терпіння та здатності розуміти компроміси й будувати альянси. Усі ці якості, як резюмує автор, відсутні у Трампа.
Контекст конфлікту на Близькому Сході
Китай відповів на звинувачення щодо можливих поставок зброї до Ірану. У МЗС країни наполягають, що дотримуються "обережної та відповідальної політики" у сфері експорту озброєння. Звинувачення у підтримці Ірану Пекін називає безпідставними.
Тим часом колишній директор Центрального розвідувального управління США Джон Бреннан закликав негайно відсторонити Дональда Трампа від влади. Ексрозвідник зазначає, що агресивна риторика президента, зокрема слова про знищення іранської цивілізації, становлять реальну загрозу для світу.
