Російська економіка: санкції та війна ведуть до кризи
Російська економіка під тиском: санкції та війна ведуть до кризи
Російська військова економіка, що протягом чотирьох років функціонувала в умовах жорстких міжнародних санкцій, демонструє дедалі більшу нестабільність. Таку оцінку дають автори видання The Washington Post у своїй редакційній колонці.
На підтвердження цієї тенденції журналісти посилаються на заяву самого російського диктатора Володимира Путіна, який визнав негативну динаміку з початку року у трьох ключових галузях, зокрема у будівництві.
У 2022 році Кремлю вдалося тимчасово стабілізувати економіку завдяки поєднанню контролю, примусу та залякування. Іноземні інвестори були позбавлені можливості вивести капітал, їх змушували залишати активи або продавати їх зі значними збитками. Паралельно Росія різко збільшила витрати на оборону, чинячи тиск на компанії з метою розширення військового виробництва. Кремль також примушував підприємства обмежувати зростання цін, хоча, за даними центрального банку, поточна інфляція вже становить 5,9 відсотка.
«Усі ці заходи, що перешкоджають економічному зростанню, у середньостроковій перспективі дозволили економіці втриматися на плаву. Але зараз починають проявлятися обмеження та завдані збитки», — наголошується у статті The Washington Post.
Автори видання пояснюють, що заблокований у Росії капітал не може ефективно збільшувати прибуток. Замість інвестицій компанії накопичують готівку або переказують її за кордон, використовуючи все більш непрозорі схеми.
Для фінансування повномасштабної мобілізації Путін неодноразово підвищував податки. Зокрема, він збільшив податок на додану вартість до 22 відсотків і зобов’язав сплачувати його малий бізнес, що поставило на межу банкрутства три чверті малих і середніх підприємств. Щоб забезпечити повну сплату податків, Кремль планує у 15 разів збільшити штрафи для підприємств, які не використовують касові апарати.
Крім того, Росія вперше у своїй сучасній історії зіткнулася з гострою нестачею робочої сили. Багато кваліфікованих спеціалістів покинули країну, щоб уникнути призову, тоді як інші були змушені влаштуватися на роботу у збройову промисловість.
«Путін відреагував на погані економічні новини так, як це зазвичай роблять автократи – намагаючись придушити вільний потік інформації», — йдеться у статті. Кремль значно скоротив оприлюднення важливих економічних показників, таких як торговельні потоки та фінанси компаній. Тисячі інтернет-сайтів заблоковано, а оскільки ЗМІ значною мірою перебувають під державним контролем, практично відсутня будь-яка підзвітність та незалежний контроль.
На підставі російського досвіду автори The Washington Post роблять висновок, що «сучасна економіка може функціонувати в умовах війни та ізоляції, але не нескінченно».
Прогнози та реалії: зростання боргу та криза малого бізнесу
Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що державний борг Росії досягне рекордної позначки – майже 30% від загального ВВП до 2031 року. За їхніми даними, у поточному році держборг країни-агресора становитиме 19,1% ВВП, але у найближчі п'ять років він щорічно зростатиме в середньому на 2%:
- у 2027 році – 21,2% ВВП;
- у 2028 році – 23,6% ВВП;
- у 2029 році – 25,4% ВВП;
- у 2030 році – 27,2% ВВП;
- у 2031 році показник досягне 29,1% ВВП.
Через складну економічну ситуацію російський малий та середній бізнес, ймовірно, увійшов у 2024 рік у стані глибокої кризи. Працівники деяких підприємств готуються до страйків через значну заборгованість із заробітних плат.
